Трихомоніаз у жінок симптоми, лікування, ознаки і наслідки зараження має інші, ніж у чоловіків. Необхідно бути особливо уважними, щоб вчасно помітити перші ознаки хвороби. Адже на ранній стадії лікувати трихомоніаз значно простіше.
Загальні відомості
Трихомоноз або трихомоніаз у жінок спостерігається значно частіше, ніж у чоловіків. Це обумовлюється будовою статевих органів і тим, що жіночий організм більш чутливий до будь-якої інфекції, що передається при сексуальному контакті.
Збудник хвороби — піхвова трихомонада (Trichomonas vaginalis), вперше була описана в XIX столітті. Цей мікроорганізм був виявлений у складі вагінальних виділень пінистого характеру.
Трихомонади є найбільш рухомими мікроорганізмами. Розмножуються і паразитують трихомонади в основному в сечовивідних та/або статевих органах. При попаданні у відкриту середу трихомонада гине майже миттєво. Вона не виносить впливу відкритого повітря, ультрафіолетових променів і т. п.
Як відбувається зараження
Трихомонада у жінок з’являється після сексуального контакту із зараженим партнером. Це основний шлях передачі інфекції. У побутових умовах можливе зараження при спільному використанні предметів особистої гігієни — рушники, губки тощо
Під час вагітності хвора трихомоніазом жінка може передати зараження плоду жіночої статі. Трихомоніаз у жінок, причини, симптоми якого не привернули належної уваги, може бути джерелом серйозних ускладнень.
Ризик розвитку трихомоніазу в організмі жінки значно збільшується при наявності таких факторів ризику, як:
- безладні сексуальні стосунки з безліччю випадкових партнерів;
- нещодавно перенесені венеричні хвороби;
- нещодавнє інфікування статевих органів збудниками інших захворювань;
- відмова від засобів бар’єрної контрацепції;
- випадкові статеві контакти в антисанітарних умовах.
Основна небезпека при зараженні трихомонадою — пошкодження слизової оболонки сечостатевих органів. Це може викликати розвиток ВІЛ-інфекції. При цьому підвищується pH вагінальної рідини (секрету).
Як проявляється трихомоніаз у жінок
Інкубаційний період після проникнення трихомонади в організм становить від 5 до 20 днів. У деяких випадках перший прояв хвороби стає помітним пізніше. До цього захворювання може протікати без неприємних відчуттів.
Перші ознаки трихомоніаза дуже часто можуть з’явитися лише під час критичних днів. Крім того, при трихомоніазі у жінок симптоми можуть бути схожими з ознаками грибкового ураження піхви.
Як правило, основні симптоми при трихомоніазі у жінок ідентичні ознаками інших венеричних хвороб, а саме:
- неприємні відчуття в ділянці сечостатевих органів;
- свербіж, печіння, больовий синдром в області піхви;
- наявність вагінальних пінистих виділень білого або жовто-зеленого кольору з різким запахом;
- болі в області малого тазу, інтенсивність яких помітно підвищується в момент статевого акту.
Структура виділень визначається в даному випадку наявністю вуглекислого газу, продукованого трихомонадою. У тому випадку, якщо є подібні ознаки тріхомоноза, необхідно негайно звернутися до гінеколога чи венеролога для визначення точної причини вищеописаних явищ.
Важливим моментом є те, що перебіг трихомоноза у жінок часто не виявляється у зв’язку з відсутністю характерних симптомів. Щоб вчасно виявити зараження, необхідно періодично відвідувати гінеколога. Особливо при частій зміні статевих партнерів. Своєчасний профілактичний огляд дозволить виявити перші ознаки трихомоніазу у жінок.
Діагностика тріхомоноза
Діагностика захворювання буває утруднена, так як проявляється трихомоніаз слабо. Трихомоноз у жінок діагностується шляхом огляду на гінекологічному кріслі і проведення необхідних лабораторних досліджень.
При особистому огляді лікуючий фахівець зауважує подразнення слизової оболонки піхви, яка набуває характерний червонуватий відтінок. Може також з’явитися виразка слизових оболонок статевих органів, збільшитися їх наповнення кров’ю. В результаті запальних явищ може проявлятися локальна гіпертермія в області піхви.
Обов’язково проводиться світлове дослідження вагінального мазка. Рухомі мікроорганізми легко відстежуються за допомогою мікроскопа.
Цей метод дієвий тільки протягом чверті години після забору мазка. Жінка при цьому відчуває помітні неприємні відчуття. Якщо активного зростання трихомонад в організмі жінки немає, світлова мікроскопія не дозволить виявити їх наявність.
При уповільненому та/або протікає практично безсимптомно трихомоноз, при наявності підозри на інфекцію проводиться діагностика шляхом бактеріального посіву. У цьому випадку взяті з піхви зразки поміщають в спеціальні умови з сприятливим середовищем. Цей метод приносить пацієнтці менше неприємних відчуттів. Основний недолік діагностики культуральним способом — значний період, необхідний для вирощування збудника.
Одним із способів діагностики наявності трихомонад є ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція). При діагностуванні трихомоніазу вона допомагає виявити в організмі жінки генетичний матеріал збудника хвороби. Чутливість даного методу становить до 84%.
Лабораторний аналіз вагінального секрету при трихомоназе у жінок показує помітне підвищення вмісту лугу. В здоровому стані всередині піхви спостерігається кисле середовище.
При наявності інших інфекцій або дисбактеріозу піхви в момент зараження трихомонадою діагностування вимагає проведення додаткових досліджень. Коли клінічна картина хвороби повністю виявиться, фахівець зможе визначити, чим лікувати трихомоніаз у жінок.
Ускладнення при трихомоноз у жінок
Основна небезпека при інфікуванні трихомонадою — проникнення зараження на фаллопієві труби і матку. У цьому випадку спостерігається гіпертермія, загальна слабкість і інтенсивний больовий синдром в області малого тазу.
Під впливом трихомонади часто розвивається гостре запалення слизової оболонки піхви — кольпіт. В даному випадку зазвичай спостерігається макулезна форма такого недуги. При цьому на внутрішній стінці піхви і на зовнішній оболонці шийки матки з’являються характерні червоні плями, шорсткості і припухлості різного розміру.
Допомогти виявити патологічні зміни кольпоскопія дозволяє піхви.
Вона допомагає розгледіти розширення дрібних кровоносних судин — капілярів. При легкому натисканні вони лопаються. Якщо почервонілі припухлості висушити, поява вологи на їх поверхні починається приблизно через 0,5 хвилини.
При кольпіті, викликаному трихомонадным зараженням, спостерігається також інтенсивне утворення набряклою вологи — транссудату. Вона виділяється з кровоносних і лімфатичних судин, розташованих усередині жіночих статевих органів.
Може трихомоніаз спровокувати інші захворювання статевих органів жінки? У деяких випадках на тлі інфікування трихомонадою у жінки може початися пієлонефрит, цистит або інші запальні захворювання. У цьому випадку спостерігається:
- розлад сечовипускання;
- болі в області малого тазу та попереку;
- гіпертермія;
- загальна слабкість.
Внаслідок перенесеного трихомоніазу у великої кількості жінок дітородного віку розвивається безплідність. Виправити ситуацію в цьому випадку практично неможливо. При проведенні планових гінекологічних операцій і лікувальних процедур серйозно підвищується ризик розвитку нагноєння в області сечовивідних та статевих органів.
Тому візит до лікаря краще не відкладати. Адже подібні ознаки можуть спостерігатися і при позаматкової вагітності, гострому апендициті та інших захворюваннях і патологіях, що представляють серйозну небезпеку для життя і здоров’я жінки.
Трихомоніаз при вагітності
В період виношування плоду трихомоніаз представляє серйозну небезпеку не тільки для майбутньої мами, але і для її малюка. Особливо якщо очікується народження дівчинки.
Основні ускладнення трихомонадної інфекції під час вагітності:
- передчасні пологи;
- дистрофія та/або недорозвинення плоду;
- передчасне відходження навколоплідної рідини;
- передача інфекції майбутньому немовляті;
- порушення природного процесу при виношуванні плоду.
Фактор ризику помітно зростає із-за значного підвищення кількості речовин, що виділяються лейкоцитами крові для формування імунітету — інтерлейкінів. Особливо відносяться до групи 1 і 6. Крім того, можливо відмирання (некроз) утворилися пухлин. Під впливом зазначених факторів відбувається помітне підвищення рівня білка. На цьому грунті починається інтенсифікація запальних процесів всередині дітородних органів.
Лікування трихомоніазу у жінок
Трихомонада відноситься до групи найпростіших мікроорганізмів, що мають небелковую захисну оболонку. Тому антибіотики на неї практично не діють або мають слабку гальмівну дію. Схема лікування трихомоніазу у жінок включає регулярне використання медикаментозних препаратів, режим харчування, відмова від статевого життя і певні гігієнічні вимоги.
Основне лікування трихомоніазу у жінок проводиться за допомогою антипротозойных лікарських засобів. Вони викликають загибель збудника хвороби. З антипротозойных препаратів в боротьбі з трихомонадами найбільш ефективними визнані лікарські засоби групи нітроімідазолів. В основному застосовуються:
- Орнідазол;
- Метронідазол;
- Тинідазол.
Зазначені препарати призначаються за певними схемами. У кожному випадку призначення проводиться суворо індивідуально. Як лікувати трихомоніаз у жінок, може визначити тільки лікар.
Курс лікування необхідно пройти разом із статевим партнером. Інакше великий ризик повторного зараження. Проводиться лікування трихомоніазу у жінок в домашніх умовах, тобто без обов’язкової госпіталізації.
Лікування в домашніх умовах
Трихомоніаз у жінок в домашніх умовах прекрасно піддається лікуванню. Фахівець призначає препарати і визначає схему їх вживання. Лікувальні процедури можна проводити самостійно за вказівками лікаря. Періодично у процесі лікування жінка приходить на медичний огляд. Це дозволяє контролювати хід відновлення організму і проводити необхідні зміни згідно станом організму на конкретний момент.
Основні процедури, необхідні для лікування трихомоніазу, — це ванни, спринцювання, закладання ватних тампонів, змочених лікарськими засобами. Правила проведення зазначених заходів лікар докладно роз’яснює в момент призначення.
Важливе значення при домашньому лікуванні трихомоніазу мають препарати народної медицини. Це можуть бути:
- відвари лікарських рослин;
- плодоовочеві соки;
- самостійно приготовані мазі;
- лікувальні збори.
Слід пам’ятати, що самостійне лікування трихомоноза проводити не можна. Всі народні засоби можна застосовувати тільки з дозволу лікаря-венеролога.
Народна медицина при трихомоніазі
Чи не найбільш дієвим народним засобом для лікування трихомоніазу вважається часник. Його використовують різними способами. Це можуть бути:
- сік для внутрішнього вживання;
- саморобна мазь для місцевого застосування;
- цілюща суміш для змочування вагінальних тампонів.
Свіжовичавлений сік часнику необхідно вживати перорально по 0,5 ч. л. тричі на день під час прийому їжі. Готувати сік можна в блендері, соковижималці або із застосуванням преса. В останньому випадку подрібнений часник необхідно додатково віджати, загорнувши в 3-шарову марлеву серветку.
Натертий часник (3 зубці середньої величини) і подрібнену половину маленької головки ріпчастої цибулі потрібно змішати. В отриману суміш додати мазь календули або гліцерин для захисту від подразнень. Отриманий склад потрібно нанести на тампон із марлі або вати, згорнути і акуратно ввести в піхву. Витягти через 3-4 години або відразу після появи інтенсивних неприємних відчуттів.
Сік часнику або цибулі (можна використовувати суміш у рівних частках) застосовують для спринцювання. У цьому випадку свіжий сік потрібно змішати з гліцерином в пропорції 1:1.
Щоб приготувати цілющий сік алое, необхідні молоде листя здорової рослини, яке вирощувалося з дотриманням всіх правил догляду не менше 3 років. Зрізані листя потрібно витримати в холодильнику приблизно 4 дні. Потім подрібнити їх і видавити сік.
Проціджений сік алое вживають перорально по 1 ч. л. тричі на день. Для місцевого лікування марлевий або ватний тампон необхідно просочити соком і ввести у піхву на кілька годин. Проводити процедуру слід через 1-2 дні. Через 15 днів після початку лікування тампони починають вводити кожні 3 дні. Через місяць після початку лікування соком алое потрібно зробити перерву на 10 днів. Потім у разі необхідності провести повторне лікування.
Для приготування настоянки необхідний корінь аїру і горілка хорошої якості. Подрібнену сировину залити горілкою і залишити в теплому місці на кілька днів. Потім процідити і вживати по 1 ст. л. до 4 разів щодня. З сухого кореня лепехи можна приготувати порошок для внутрішнього застосування. Його приймають тричі на день по 3 мг.
Для спринцювання можна приготувати відвар лікувального збору. До складу входять:
- лист бузку;
- квітка черемхи;
- чистотіл;
- календула.
Всі інгредієнти необхідно взяти в рівних частках, подрібнити і ретельно перемішати. У емальований посуд покласти 2 ст. л. отриманого збору і залити крутим окропом (250 мл). На водяній бані довести до кипіння і прокип’ятити 5 хвилин. Процідити через 3 шари марлі або дрібне ситечко. Спринцювання проводити у звичайному порядку до 2-3 разів на день. Можна застосовувати для лікувальних ванн.
Для перорального прийому потрібно приготувати збір наступного складу:
- деревій — 2 ч. л.;
- плід софори — 3 ч. л.;
- лист евкаліпта — 4 ст. л.;
- квітка пижма — 4 ст. л.
Суху сировину (1 ст. л.) залити окропом (250 мл). Настояти не менше півгодини. Процідити через 3 шари марлі і долити кип’яченої води до початкового об’єму. Пити по 2 ст. л. 3-4 рази в день перед їжею. Курс лікування в даному випадку складає не менше 20 днів.
Для лікування макулезного кольпіту, викликаного зараженням трихомонадою, використовується корінь хрону. Його необхідно промити, підсушити і пропустити через блендер або м’ясорубку. Заварити окропом у пропорції 500 мг на 1 л. Настоювати в темному теплому місці протягом доби. Потім процідити і застосовувати для підмивання протягом 30 днів.
Для усунення свербежу та інших неприємних відчуттів можна використовувати квітка ромашки або календули. Для цього 5 ст. л. сухої сировини потрібно заварити окропом (400 мл). Настояти під серветкою 120 хвилин. Процідити, віджати і долити окріп до початкового об’єму. Отриманий настій можна приймати перорально 2-3 рази в день через 15-20 хвилин після чергового прийому їжі. Можна використовувати настій ромашки або календули для спринцювання, підмивання, ванночок.
Спиртова настоянка квіток календули вживається перорально. Для її приготування потрібно залити 60 г сухого подрібненого сировини медичним спиртом (250 мл). Поставити в тепле місце на 15 днів у щільно закритому посуді. Щодня струшувати. Пити по 2 ст. л. за півгодини до прийому їжі тричі на день. Тривалість курсу — 17-18 днів. Повторний можна проводити приблизно через 1,5 тижні.
Мед при трихомоноз використовують для внутрішнього і місцевого застосування. У першому випадку необхідно повільно розсмоктувати по 100 г меду щоранку. Для місцевого лікування використовують тампони. Для їх приготування потрібно розтопити на водяній бані 1 ст. л. якісного меду. Занурити в нього тампон із марлі або ватяний диск. У піхву вводити як можна глибше. Краще на ніч після звичайних гігієнічних процедур. Вранці тампон акуратно витягти. Подібне лікування проводиться протягом 10-12 днів.
Обліпихова масло використовують для змочування вагінальних тампонів. Їх вводять перед сном і витримують не менше доби. Тривалість лікувального курсу — 15 днів.
Портулак городній (40 г) необхідно подрібнити і змішати з білком 1 яйця. Витримати в холодильнику в закритому посуді протягом 15 днів. Приймати перорально по 2-3 ст. л. щодня за півгодини до прийому їжі. Лікування продовжувати не менше 2 тижнів.
Прогноз і профілактика трихомоніазу
Відсоток повного лікування від трихомоніазу при ранньому виявленні збудників захворювання, як правило, становить 100%. Для цього необхідно суворо виконувати всі вказівки лікаря, що стосуються не тільки прийому лікарських засобів, але і корекції режиму.
Основні методи профілактики первинного інфікування та/або повторного зараження трихомоноз:
- використання якісної бар’єрної контрацепції;
- дотримання особистої статевої гігієни;
- обдуманий вибір сексуального партнера.
x
Рецидиви хвороби і повторне інфікування спостерігаються часто. Тому після повного лікування необхідно ретельно дотримуватися всі профілактичні заходи захисту. Особливо у випадку високої сексуальної активності і частої зміни партнерів. Після проходження лікувального курсу жінка повинна проходити скринінг на трихомоніаз не менше 4 разів на рік.