Паразитарні мікроорганізми типу Toxoplasma gondii можуть викликати серйозні порушення нервової системи людини. Найчастіше хвороба протікає досить легко, але ураження вагітних жінок або людей зі зниженою імунною захищеністю призводить до серйозних наслідків, аж до летального результату. Ця патологія вимагає самого уважного ставлення, своєчасного виявлення та адекватного лікування.
Сутність хвороби
Токсоплазма гондии (Toxoplasma gondii) являє собою найпростіший внутрішньоклітинний організм, що має особливу тягу до нейронів, мікроглії, судинах, сітківці і до клітин ретикулоендотеліальної системи. Цей паразит активно розмножується в людському кишечнику, звідки по кровоносних і лімфатичних шляхах розноситься по всіх органах.
Життєдіяльність збудника в людському організмі викликає специфічну хворобу — токсоплазмоз. В принципі, дана патологія може провокуватися в будь-якому віці, але найбільш часто зустрічається у дітей. За етіологічним механізму виділяються вроджена і набута форми захворювання.
Паразит перебуває в крові недовго, але за цей час він здатний вражати різні органи і цілі системи, викликаючи гостру запальну реакцію. Найбільш чутливими до такого ураження виявляються нервові клітини, печінка, серцевий м’яз, сітківка, так як в них токсоплазма має внутрішньоклітинне і экстрацеллюлярное розташування. Мікроорганізми мають схильність до формування цист у тканинах органів, забезпечуючи знаходження інфекції в латентному вигляді.
Якщо у людини імунна система знаходиться у хорошому стані, то токсоплазмоз протікає досить легко. Надмірна активність збудника відзначається при деяких сприятливих для нього умовах та при дефіциті імунітету. У таких випадках розвивається серйозне порушення нервової системи в результаті запалення вогнищевого характеру (енцефаліту некротизирующего типу), дисциркуляторних аномалій (при васкуліті), блокування лікворних шляхів з провокуванням гидроцефалий.
Стадії розвитку паразита
Людський організм по відношенню до Toxoplasma gondii є проміжним господарем, в якому не може забезпечуватися весь цикл розвитку паразита. У зв’язку з цим зараження від людини до людини не відбувається.
Основним господарем збудника є тварини сімейства котячих, у тому числі домашні кішки. Саме в їх організмі відбувається повний життєвий цикл токсоплазми.
В цілому у розвитку даного мікроорганізму відзначаються 2 основні стадії. Статева фаза життєвого циклу токсоплазми може відбуватися тільки всередині основного господаря (кішки). Другий етап — безстатеве розвиток — може протікати в організмі проміжного господаря (будь теплокровне тварина і людина).
Життєвий цикл токсоплазми здійснюється наступним чином. Кішки заражаються аліментарним шляхом (найчастіше при поїданні гризунів і птахів), а в їх організмі паразити поселяються в кишкових клітинах, де після низки трансформацій утворюються макрогаметы. Статева фаза закінчується формуванням особливих структур — ооцист, які з екскрементами виводяться назовні. Саме вони через 2-4 доби стають заразними, при цьому їх живучість зберігається кілька місяців.
Потрапивши в людський організм, ооцисти продовжують розвиватися, вражаючи тканинні клітини. У проміжному хазяїні паразити можуть перебувати у двох формах — це трофозоит (викликає гостру запальну реакцію) і циста (персистентная і латентна інфекція). Обидві форми породжують патологічні процеси, але заразним варіантом є тільки ооциста, яка може виникати лише в котячому організмі.
Як можна заразитися
Небезпечна інфекція може виявлятися, насамперед, у домашніх кішок, але не виключено і наявність її у інших тварин — собаки, птахи, велика рогата худоба, вівці, миші і т. п. В принципі, можливі такі шляхи зараження:
- м’ясо, що не пройшла необхідної термічної обробки;
- попадання частинок котячих екскрементів в ротову порожнину при порушенні елементарної гігієни;
- вживання немитих овочів та фруктів;
- переливання крові або пересадка органів від інфікованої людини;
- внутрішньоутробне зараження плоду від інфікованої матері.
Підвищена частота інфікування дітей часто пов’язана з надмірно їх тісним контактом з кішками, а також іграми в пісочницях, де можуть перебувати котячі екскременти. Зараження дитини від матері може відбуватися в утробі через плаценту або в процесі пологів. Ризик розвитку токсоплазмозу оцінюється на різних термінах вагітності таким чином: 1 триместр — до 17-18%, 2 триместр — 26-28%, 3 триместр — до 63%.
В цілому вражаюча здатність токсоплазми залежить від стану імунної захисту людини. Всі фактори, що призводять до зниження імунітету, можна розглядати, як провокують причини хвороби. Активна форма хвороби відзначається в інтервалі 25-75% від усіх інфікованих людей в залежності від віку.
Симптоматичні прояви хвороби
В залежності від локалізації основного осередку ураження, стадії та форми захворювання можна відзначити найбільш характерні прояви патології:
Вроджена патологія. Ознаки внутрішньоутробного зараження можуть спостерігатися у немовляти вже через кілька місяців після народження. Найбільш небезпечні прояви: хоріоретиніт (запалення очей); глухота; ознаки жовтяниці на шкірному покриві, ротової слизовій оболонці, очної склері; шкірний висип по всьому тілу у формі червоних вузликів; збільшення печінки і селезінки; порушення пропорції в розмірі голови у новонародженої дитини; значне відставання психомоторного розвитку дитини.Вражаючи нервову систему, токсоплазма може істотно змінити особистісні характеристики. Відзначаються такі можливі порушення, як:
- тяга до ризикованих заходів;
- уповільнена реакція;
- часті ДТП при водінні автотранспорту;
- постійне почуття тривоги;
- невротизм.
Виявляється пряма залежність розвитку шизофренії і параної від зараження Toxoplasma gondii.
Принципи імунологічної діагностики патології
Основним методом діагностики токсоплазмозу вважається імуноферментний аналіз (ІФА). Принцип такого дослідження спирається на те, що у відповідь на проникнення чужорідних патогенів (антигенів), людський організм починає виробляти антитіла, покликані протистояти вторглися «непроханим гостям». Будь антигену відповідає специфічне антитіло. Природно, що за даної патології виробляються антитіла до токсоплазми. Необхідно відзначити, що anti-toxoplasma може мати 2 основні різновиди:
Крім виявлення наявності токсоплазми igG і IgM, ІФА передбачає виявлення так званої авідності, тобто появи пов’язаних комплексів антиген-антитіло. Що це означає? Чим раніше почалася боротьба з інфекцією, тим вище цей показник. По своїй суті авідність показує здатність антитіла зв’язувати антиген.
Розшифровка результатів аналізу
Результати ІФА вимагають розшифровки досвідченого фахівця. Позитивно оцінюється виявлення рівня антитіл, що значно перевищує норму. Відсутність їх визначається як негативний результат. Однак слід пам’ятати про можливі граничних умовах — це сумнівний результат, коли потрібні додаткові дослідження.
Для прикладу можна розглянути результати визначення lgG. Норма встановлюється в межах 1,6 Од/мл Якщо отримане значення нижче цієї концентрації, то результат визнається негативним. Позитивно оцінюється рівень вище 3 Од/мл Нарешті, інтервал значень 1,6–2,9 Од/мл важко оцінити однозначно, а тому такий результат вважається сумнівним. Аналіз проводиться повторно через 13-15 діб.
Авідність визначається за кількістю пов’язаних антитіл, а вірніше, по відношенню їх обсягу до загальної кількості. Низька авідність фіксується при кількості таких елементів не більше 30%. При високій авідності пов’язані комплекси перевищують 40%. Інтервал 30-40% вважається сірою зоною, коли краще проводити оцінку за іншими результатами.
Принципи лікування патології
Результати ІФА, особливо при сумнівному рівні, доцільно підтвердити шляхом проведення інструментальної діагностики. Найбільш точним визнається ПЛР. Для виявлення ступеню ураження головного мозку необхідна комп’ютерна томографія і метод магнітно-ядерного резонансу. Щоб переконатися в наявності саме токсоплазми, може проводитися біопсія.
У більшості випадків людська імунна система сама справляється з інфекцією і їй треба просто допомогти в цьому, забезпечуючи вітамінотерапію, посилене харчування, нормалізацію обмінних процесів. Лікування токсоплазмозу найчастіше здійснюється призначенням наступних препаратів:
x
Токсоплазма може стати серйозною патологією при зниженому імунітеті. Особливо небезпечне захворювання для жінок під час вагітності. Хвороба не слід запускати, навіть коли вона протікає безсимптомно. Своєчасне і якісне лікування допоможе легко позбутися від цієї інфекційної проблеми.