Свинячий ціп’як — різновид стрічкового хробака, який паразитує в людському кишечнику. Цього паразита можуть мати і свині. Вони заражаються ним через вживання корму, в якому присутні яйця. Яйця паразита зазвичай знаходяться у випорожненнях зараженого істоти, де вони залишаються «законсервованими», поки не потраплять у більш сприятливу для себе обстановку.
Потрапляючи в організм, фіни свинячого ціп’яка починають паразитувати в м’язах. Увесь процес дозрівання зазвичай займає 2-2,5 місяці.
Свинячий ціп’як: основні шляхи зараження
Людина може отримати солітера кількома способами:
Коли всередину людини потрапляють личинки, після їх дозрівання починається поразка очних яблук, м’язових тканин, підшкірної клітковини і головного мозку. У медицині така хвороба має назву цистицеркоз. Цикл розвитку свинячого ціп’яка у тваринному організмі займає до двох років, а далі він просто вмирає. Але що стосується людини, то тут процес може зайняти не один рік, так як людський організм є остаточним «місцем проживання» паразита. Основну проблему для організму становить токсичний вплив паразита в результаті його життєдіяльності.
На вигляд личинок свинячого ціп’яка виглядає як прозорий пухирець діаметром до 1,5 см з рідиною всередині.
Життєвий цикл свинячого ціп’яка може становити до декількох років, але саме формування паразита займає 2-4 місяці.
Як зрозуміти, що маєш в організмі свинячого ціп’яка?
Свинячий ціп’як провокує схоже на теніаринхоз захворювання — теніоз.
Симптоми такого зараження проявляються в наступному:
- спостерігається постійна діарея, а в окремих випадках — запор;
- загальний стан організму ослаблене;
- постійно мучать запаморочення, головні болі;
- відчуття нудоти, яке нерідко закінчується блювотою;
- безсоння або кошмари;
- постійні больові відчуття в животі;
- печіння і короста в задньому проході;
- людина починає різко втрачати свою масу;
- печінка та жовчовивідні шляхи перестають повноцінно функціонувати.
Якщо людина спостерігає хоч один з цих симптомів, необхідно відразу відправлятися до лікаря, так як своєчасне лікування допоможе уникнути неприємних наслідків, включаючи і інвалідність.
Для діагностики хворому слід здавати на аналіз свої фекалії, які перевіряються шляхом мікроскопії. Відразу варто відзначити, що личинки цього паразита не завжди виявляються з першого разу, тому пацієнту зазвичай призначають кілька аналізів з певним інтервалом у часі. Паралельно з дослідженням калу призначають клінічні, рентгенологічні та лабораторні аналізи.
Свинячий ціп’як: існуючі методи лікування
Лікування та позбавлення від паразита здійснюється за допомогою ефірного екстракту кореневища папороті, а також гарбузового насіння. До речі, останні відомі своїми цілющими властивостями ще з бабусиних рецептів.
Папороть
За пару днів до початку лікування пацієнт повинен перейти на дієту, яка включає в себе продукти легкої засвоюваності і не містять жирів, а саме:
- хліб (білий) і сухарі;
- супи з круп;
- нежирні молочні продукти (кефір, сир, молоко);
- каші рідкої консистенції;
- м’ясні і рибні страви, приготовані на пару або просто відварені.
З пиття допускається кисіль, солодкий чай, неміцна кава.
Перед тим, як починається курс лікування, напередодні ввечері хворому необхідно випити чай або каву з сухарями, замінивши цим вечерю, і потім прийняти сольове проносне. На наступний день, коли починається терапія, пацієнту робиться клізма.
Сам папоротевий екстракт слід приймати тільки на голодний шлунок. Його можна придбати в капсулах з желатинової оболонкою або змішувати з повидлом, медом, манною кашею і варенням. Призначена доза приймається протягом півгодини, при цьому дозволяється суміш запивати водою. Деякі лікарі призначають емульсію папоротникового екстракту, який включає в себе 5 р витяжки рослини, 1 г бікарбонату натрію і 50 мл м’ятної води.
Після години пацієнт випиває повторно сольове проносне, а через 2 години отримує першу порцію легкого страви. У разі, коли стілець відсутній, пацієнта відправляють на клізму. Якщо в калі не виявлені гельмінти з головкою, то процедуру повторюють.
Якщо з якихось причин людина не може самостійно прийняти емульсію, то її можуть вводити за допомогою зонда. Дана процедура йде в 2-3 заходу, між якими роблять перерву на 10 хвилин.
Якщо раптом з’являється відчуття нудоти і блювоти, то необхідно приймати горизонтальне положення і бажано на живіт покласти теплу грілку. Паралельно з цим можна прийняти валідол і ковтати шматочки льоду.
В окремих випадках виникають порушення в серцево-судинній системі, які можуть провокувати непритомність. Тоді додатково йде прийом лікарських препаратів, що нормалізують стан.
Даний вид лікування протипоказаний тим хворим, які мають органічні ураження серцево-судинної системи, виразки в шлунку, проблеми з печінкою і нирками. Такий метод не підходить вагітним жінкам і для тих, хто знаходиться в періоді менструації, а також папоротевий екстракт не рекомендується призначати людям у похилому віці.
Гарбузове насіння
Для цього способу також необхідно прочистити кишечник за допомогою клізми в комплексі з проносним.
Насіння розтирають до дрібної консистенції (300 г), після чого їх запивають водою або заїдають повидлом. Після 3 годин приймається проносне, а через 30 хвилин робиться клізма.
Даний метод застосовують для дітей, перемішуючи насіння з медом. Цей спосіб більш «м’який», тому для нього відсутні які-небудь протипоказання, хіба що алергія на цей компонент.
Для 100% позбавлення від паразита бажано використовувати комплексний підхід, поєднуючи папоротевий екстракт, гарбузове насіння і до всього цього такий препарат, як Фенасал. До речі, дуже важливим моментом є і позбавлення від виведених гельмінтів. Їх бажано спалювати, а всі дотичні речі необхідно кип’ятити. Сам санвузол після всіх процедур слід ретельно дезінфікувати.
Профілактичні заходи
Насправді свинячий ціп’як важко виганяється, тому краще відразу піклуватися про своє здоров’я. Для цього важливо пам’ятати про наступні речі:
- купувати м’ясо необхідно на перевірених точках, а не на стихійних ринках, при цьому завжди слід вимагати відповідну документацію;
- якісна і перевірена продукція завжди має клеймо, що підтверджує проходження перевірки;
- не можна їсти сире м’ясо;
- при контакті з брудними продуктами слід ретельно мити руки, а особливо після повернення додому;
- мінімізувати контакт з дикими тваринами;
- м’ясні страви повинні готуватися до повної готовності.
x
https://youtu.be/-uiGkeBr2tw
Щоб не створювати собі проблем, слід пам’ятати, що правильна профілактика — запорука здоров’я.