Хронічний трихомоніаз: симптоми, лікування

Виліковний чи хронічний трихомоніаз? Це захворювання сечостатевої системи, що викликається найпростішими мікроорганізмами трихомонадами. Трихомонада є одноклітинним паразитом, що належать до класу джгутикових.Препараты для лечения трихомониаза

У людському організмі можуть існувати 3 види трихомонад, що мешкають в ротовій порожнині, кишечнику і в нижніх статевих шляхах. Вагінальний вид паразитує в жіночій піхві і уретрі у чоловіків. Іноді трихомонада здатна проникати в верхній відділ сечостатевої системи.

Сутність патології

Основний шлях зараження — статевий, інфікування побутовим шляхом трапляється вкрай рідко, так як вагінальні трихомонади нестійкі поза організму, гинуть при високих температурах і висушуванні. Безладні статеві контакти та нехтування правилами особистої гігієни сприяють зниженню кислотності середовища у піхві, створюючи тим самим сприятливі умови для розмноження трихомонад. Інкубаційний період трихомоніазу триває 5-10 днів, від моменту інфікування до перших проявів симптомів.

Захворювання може протікати в гострій, безсимптомною і хронічній формі. Крім того, людина може бути носієм трихомонад, при цьому симптоми захворювання не проявляються, але у виділеннях трихомонади присутні. При відсутності належного лікування захворювання переходить в хронічну форму. Хронічний трихомоніаз характерний періодами загострення, тривалість захворювання може бути досить тривалою. Трихомоніазом заражаються повторно, так як стійкого імунітету до захворювання, організм не виробляє. Жінки заражаються легше і швидше, ніж чоловіки.

Трихомониаз - самая распространенная урогенитальная инфекцияІз загального числа всіх урогенітальних інфекцій трихомоніаз стоїть на першому місці за поширеністю. Така ситуація виникає через міграційної інтенсивності захворювання, соціальних умов, що допускають випадкові статеві контакти. Складне діагностування захворювання та безсимптомний перебіг патології збільшує випадки занедбаного трихомоніазу.

Патологія часто супроводжує гонорею, хламідіоз та інші бактеріальні захворювання. Трихомонади поглинають хламідії, гонококи, вірус герпесу та інших збудників інфекцій і розносять їх по всьому організму.

Хронічна форма захворювання у чоловіків протікає дещо легше, ніж у жінок, але може мати неприємні і серйозні наслідки. Хронічний трихомоніаз у чоловіків вражає уретру, простати, яєчка, їх придатки і насінні бульбашки. У жінок вражається піхву, цервікальний і сечовипускальний канал.

Симптоматичні прояви

Симптоми гострої форми захворювання.

  • У чоловіків виникає свербіння в області голівки статевого члена і хворобливе сечовипускання.
  • У жінок присутні піхвові виділення жовтого кольору пінистої консистенції з неприємним запахом. Під час статевого акту виникає набряк слизової піхви. Також відзначаються болі при сечовипусканні.
  • Симптоми хронічного трихомоніазу виражаються менш явно.

    Лише у невеликої кількості хворих чоловіків можуть бути які-небудь ознаки. У жінок прояви хронічного трихомоніазу носять більш гострий характер. Зазвичай спостерігається швидка стомлюваність із-за зниженого імунітету, Проявление симптомов трихомониазачастіше виникають простудні захворювання. Порушення статевих функцій проявляється у вигляді сухості в піхві при статевих актах, сильного свербіння і роздратування шкірного покриву зовнішніх статевих органів. У чоловіків можуть виникати проблеми з ерекцією. Збільшені лімфатичні вузли в паховій області теж вказують на відбувається запальний процес.

    При виявленні будь-яких з перерахованих симптомів не слід відкладати обстеження. Своєчасне грамотне лікування допоможе запобігти важкі наслідки захворювання.

    Чим небезпечне захворювання?

    Хронічна форма трихомоніазу значно вражає передміхурову залозу, утворюючи кісти і дистрофічні зміни тканини, що призводить до розвитку склерозу простати, в результаті чого здавлюється сечовипускальний канал і шийка сечового міхура. Ускладненням може стати рак передміхурової залози.

    Тривалий патологічний процес сприяє розвитку везикуліту — запалення насінних бульбашок, орхіту — запалення яєчок. Поширюючись, інфекція досягає нирок і стає причиною пієлонефриту.

    У жінок з причини хронічного трихомоніазу може розвинутися позаматкова вагітність, ерозія шийки матки, кіста. Захворювання призводить до порушення менструального циклу, може стати причиною маткових кровотеч. Патологія часто стає причиною безплідності, продукти життєдіяльності трихомонад перешкоджають пересуванню сперматозоїдів, ускладнюють прикріплення заплідненої яйцеклітини до стінки матки.

    Хронічний трихомоніаз у жінок під час вагітності може спровокувати викидень на ранніх термінах. У період менопаузи через нестачу естрогену атрофується слизова оболонка стінок піхви. Порушена мікрофлора створює сприятливі умови для поширення трихомонад.

    Діагностування захворювання

    Взятие мазка для диагностики трихомониазаПри діагностуванні трихомоніазу слід виключити хламідійну інфекцію, мікоплазмоз, уреаплазмоз. Гінекологічний огляд виявить набряк і гіперемію внутрішніх статевих органів. Присутність трихомонад точно визначать лабораторні дослідження:

    • мікроскопія — аналіз виділень з піхви та уретри;
    • культурний метод дослідження використовують штучне живильне середовище;
    • імунологічний метод;
    • ПЛР діагностика.

    Лікування хронічної форми трихомоніазу

    Вилікувати захворювання можна за умови, що курс лікування пройдуть обидва статевих партнера, незалежно від наявності або відсутності проявів.

    В іншому випадку буде відбуватися повторне зараження. Не рекомендується самолікування, неправильна терапія виробляє у трихомонад стійкість до лікарських засобів і ускладнює процес одужання.

    Схема лікування трихомоніазу включає в себе прийом неспецифічних імуностимуляторів, протистоцидних препаратів, біогенних стимуляторів. Лікування хронічного трихомоніазу здійснюється наступними препаратами:

  • Метранідазол, Тинідазол (застосовується за тією ж схемою, що Метранідазол), Орнідазол.
  • Метронидазол при лечении трихомониазаМісцеве лікування проводиться із застосуванням вагінальних кульок з Метранидазолом, Орнидозолом і таблеток Гиналгина.
  • Інстиляція уретри виконується розчином нітрату срібла і протарголу.
  • Стимулююча терапія включає прийом Кагоцела, гепатопротектора Легалон.
  • Кларитроміцин посилює антибактеріальний ефект.
  • Змішана інфекція (хламідіоз, молочниця, простатит) лікується антибіотиками та протигрибковими препаратами.
  • Для відновлення пошкодженої мікрофлори призначаються Біфідумбактерин, Хілак — форте, Вагінорм, Гексикон.
  • На час лікування забороняються статеві контакти.
  • Вимагається суворе дотримання особистої гігієни, щоденна зміна білизни, використання особистих рушників.
  • З раціону слід виключити гостру і смажену їжу, спеції, приправи, газовані напої. Заборонено вживання алкоголю.
  • Виходить, що вилікувати хронічний трихомоніаз цілком можливо, варто лише дотримуватися всі приписи лікаря, причому обом статевим партнерам.

    Як позбутися від трихомонад народними засобами? Народна медицина може допомогти вылечиваться від захворювання тільки в поєднанні з медикаментозними препаратами. Використовуються збори трав, які посилюють захисні сили організму і негативно впливають на паразитів:

  • Чистотіл, календула і квітки бузку змішуються в рівних частинах. Одна ст. л. суміші заливають склянкою гарячої води і кип’ятять 5 хвилин, використовують для спринцювання.
  • Настой ромашки при трихомониазеЛікарська ромашка, кора дуба, квітки календули, листя кропиви, узяті в рівних частинах, перемішуються. Дві ст. л. збору заливаються 0,5 л окропу, суміш настоюється 2 години. Спринцювання заспокоює свербіж при трихомоніазі.
  • Настоянка з подрібнених коренів аїру. Одна ст. л. коренів заливають склянкою горілки і настоюють 2 тижні. Приймають по 1 ст. л. до їди двічі на день.
  • Мед містить велику кількість корисних мікроелементів та вітамінів, що підсилюють імунітет. Одна ч. л. меду розчинити в склянці теплої води і пити вранці натщесерце. Курс лікування — 3 тижні.
  • Сік алое використовують для спринцювання, а також їм просочують тампони, вставляються в піхву.
  • Вилікуваний хронічний трихомоніаз підтверджується повторними аналізами через 2 місяці після курсу лікування. Жінкам слід повторити здачу аналізів після наступної менструації, так як рецидив трихомоніазу виникає під час місячних.

    Для виключення рецидивів захворювання жінкам слід відвідувати гінеколога кожні 3 місяці. Чоловікам рекомендується здавати аналізи раз в 2 місяці.

    Профілактика захворювання

    Профілактичні заходи включають в себе:

    • використання контрацептивів при будь-яких статевих контактах;
    • слід уникати безладних статевих зв’язків;
    • своєчасне лікування сечостатевих патологій, які знижують імунітет і збільшують ризик зараження трихомонадами;
    • щорічне профілактичне обстеження з вивченням виділень із сечовивідного каналу і піхви;
    • при плануванні вагітності рекомендується здати аналізи на можливе інфікування сечостатевих шляхів обом батькам.

    x

    https://www.youtube.com/watch?v=1tugdCqADQQ

    Крім цього, у всіх навчальних закладах має вестися просвітницька робота, спрямована на ознайомлення з захворюваннями, що передаються статевим шляхом та їх наслідками. Тільки так можна вберегти підростаюче покоління від зараження.

    Sharing is caring!

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *