Азінокс інструкція по застосуванню характеризує як протигельмінтний засіб широкого спектра дії. Препарат, що є похідним пиразинизохинолина, застосовується для лікування глистових інвазій, викликаних цестодами і трематодами. Азінокс відноситься до категорії малотоксичних ліків. Його застосування у відповідності з рекомендованою дозуванням рідко призводить до виникнення у людини серйозних проблем зі здоров’ям. Як і більшість протиглистових препаратів, Азінокс продається в аптеках за рецептом. Перш ніж приступати до його використання, хворому слід проконсультуватися з лікарем.
Склад і зовнішній вигляд таблеток, показання до їх використання
Спочатку Азінокс був розроблений для застосування у ветеринарній практиці, однак поступово сфера використання розширилася. Сьогодні розглянутий препарат успішно призначається людям, страждаючим глистової інвазією. Активним компонентом ліки є празиквантел — речовина, що надає згубний вплив на багато видів плоских і стрічкових черв’яків. В якості допоміжних речовин засіб містить картопляний крохмаль, глюкозу і тетрамизола гідрохлорид.
Азінокс для людини випускається у вигляді білих таблеток круглої плоскоциліндричної форми, розфасованих по 10 штук у контурні чарункові пластинки. Пігулки мають специфічний запах і розділені по центру фаскою. Кожна пластинка вміщена в картонну пачку і забезпечена медичної анотацією, в якій представлено докладний опис препарату.
Входить до складу таблеток празиквантел володіє активністю відносно великої кількості паразитичних черв’яків, що мешкають в людському організмі. Це дає можливість призначати Азінокс для лікування:
опісторхозу;- фасциолопсидоза;
- парагонимоза;
- клонорхоза;
- метагонимоза;
- шистосоміазу;
- нейроцистицеркозу;
- тениоза;
- дифиллоботриоза;
- гіменолепідозу;
- тениаринхоза.
До празиквантелу проявляє стійкість фасциолла (печінкова двуустка), тому препарати на його основі не використовуються для лікування фасциоллеза.
Дія препарату, протипоказання, спосіб застосування
Таблетки Азінокс надають 2 дії по відношенню до паразитичним черв’якам. Застосування препаратів у малих дозах викликає скорочення мускулатури глистів, приводить до розвитку у них спастичного паралічу. Високі дози препарату руйнують зовнішній покрив гельмінтів, внаслідок чого ті гинуть. І в першому, і в другому випадку паразити виводяться з людського організму в процесі дефекації разом з каловими масами.
Препарат Азінокс можна використовувати в лікуванні гельмінтозів не всім людям. Застосування цього лікарського засобу протипоказане при:
- індивідуальної непереносимості празиквантелу;
- підвищеної чутливості до його допоміжних інгредієнтів;
печінкової недостатності;- цистицеркозі печінки або очей.
Азінокс заборонено призначати жінкам, які перебувають у I триместрі вагітності. У II і III триместрах застосування засобу слід проводити тільки в крайніх випадках, коли користь від нього перевищує потенційну шкоду для здоров’я перебуває в материнській утробі дитини. Рішення про можливість використання таблеток у період вагітності повинен приймати лікар.
Празиквантел проникає в грудне молоко, і з цієї причини лікування ним під час лактації вкрай небажано. Якщо фахівець призначив годуючої матері Азінокс, їй слід на весь період терапії припинити годувати дитину груддю. Відновлювати природне вигодовування можна не раніше, ніж через 72 години після прийому останньої дози препарату.
У педіатричній практиці таблетки Азінокс не призначаються дітям, які не досягли 4-річного віку. Лікування глистів у дитини даним препаратом повинно проводитися під наглядом лікаря.
Пити Азінокс слід за схемою, складеною кваліфікованим фахівцем. Самолікування цим лікарським засобом категорично протипоказано. Таблетки необхідно ковтати в цілому вигляді, запиваючи достатньою кількістю рідини. Приймати їх слід перед їжею або в процесі вживання їжі.
Небажані ефекти, взаємодія з іншими ліками, вплив на психічні реакції
У період застосування Азинокса у хворого можуть виникнути скарги на погіршення самопочуття. До найбільш поширеним побічним явищам, що розвивається на тлі лікування препаратом, відносяться:
- запаморочення;
- головний біль;
- підвищення температури тіла;
- млявість;
- біль у м’язах;
- алергічні висипання на шкірі;
- диспептичні розлади (нудота, блювання, неприємні відчуття в області живота);
- збільшення внутрішньочерепного тиску;
- сплутаність свідомості;
- менінгізм (синдром Дюпре).
Побічні ефекти найчастіше виникають в осіб, яким призначено високі дози препарату. При появі небажаних реакцій пацієнту слід відмовитися від подальшого вживання ліків і звернутися до лікаря за корекцією схеми лікування.
Азінокс не слід призначати одночасно з хлорохіном, дексаметазоном і протисудомними препаратами. Подібна взаємодія приводить до зниження концентрації празиквантелу в організмі пацієнта. Поєднання ліки з інгібіторами ферментів печінки (циметидином, фенобарбіталом і т. д.) тягне за собою підвищення концентрації його активного компонента.
Пацієнтам, які приймають препарати від глистів на основі празиквантелу, слід враховувати, що дане діюча речовина негативно впливає на швидкість психічних реакцій у людини. Щоб уникнути небажаних наслідків, людям, які керують автомобілем або працюють з небезпечними механізмами, в період антігельмінтной терапії та протягом 24 годин після її закінчення слід відмовитися від своєї діяльності.
Вимоги до зберігання, аналоги
Азінокс відноситься до категорії препаратів, призначених для рецептурного відпуску з аптек. Зберігати ліки слід при температурі повітря до 30 °C у сухому місці, недоступному для дітей і захищеному від прямого попадання сонячних променів. Термін придатності препарату становить не більше 5 років з моменту виготовлення.
x
https://www.youtube.com/watch?v=itrh_ajdpuQ
Аналогами Азинокса за чинним компоненту є Празиквантел, Більтріцід, Цистицид і Ценол. Перераховані препарати проявляють однакову ефективність в лікуванні трематодозів і цестодозов, проте мають свої особливості застосування. Призначати їх повинен кваліфікований фахівець, тому, перш ніж замінювати Азінокс аналогом, хворому потрібно відвідати лікаря.