Лямблії — це один з видів найпростіших, які паразитують в організмі людини. Вони стають причиною захворювання, що вражає травну систему, відомого як лямбліоз.
Що таке лямблії
На питання про те, що таке кишкова лямблії, відповідь вперше було дано в 1859 році. Російський вчений чеського походження Вілем Душан Ламбль докладно описав цей вид у своїх роботах, завдяки чому цей паразит і отримав таку назву. Ці мікроскопічні джгутикові найпростіші розмножуються в кишечнику людини, багатьох видів ссавців і птахів. Систематика налічує кілька різновидів цих одноклітинних.
Лямблії — паразити, розмір яких складає приблизно 14-18 мікрон, тому неозброєним оком вони невиразні. Життєвий цикл ділиться на дві стадії: вегетативну (трофозоит) і стадію цисти.
Лямблії кишкові у вегетативній стадії нагадують за формою половинку груші, забезпечену джгутиками. Саме на цій стадії вони викликають лямбліоз. Лямблії мають особливу присоску, з допомогою якої вони кріпляться до стінок тонкого кишечника. В такому стані паразити живуть близько сорока днів, харчуючись вже перевареної їжею. Трофозоиты досить уразливі і у зовнішньому середовищі вони швидко гинуть.
Потрапляючи в товстий кишечник, трофозоиты видозмінюються в цисти, що представляють собою тимчасову форму, в якій паразити лямблій можуть існувати досить довго навіть у несприятливих умовах. Вони мають ще менші розміри (8-12 мкм) і за формою схожі на овал неправильних обрисів. Завдяки особливій захисній оболонці їм не страшні вода, дезінфікуючі розчини, холод, ультрафіолетові промені. У воді цисти лямблій можуть жити до 5 днів, а у ґрунті — до 3 місяців. За кілька днів вони зберігають життєздатність в шлунках у мух і тарганів, завдяки чому ті стають активними переносниками хвороботворних мікроскопічних паразитів. Гинуть цисти при високих температурах або в результаті повного висихання протягом 24 годин.
Лямбліоз і його причини
Лямбліоз є досить поширеним захворюванням, особливо серед дітей. У травну систему людини цисти лямблій потрапляють з їжею і водою. Випадки зараження відбуваються через недотримання санітарно-гігієнічних норм.
Шляхи проникнення паразитів в організм людини можуть бути такими:
Опинившись в дванадцятипалої кишці, цисти починають ділитися, утворюючи по два трофозоита, які, в свою чергу, швидко розмножуються в тонкій кишці, створюючи величезні колонії. У вегетативній стадії лямблії рухливі, і ця здатність дозволяє їм пересуватися по відділах кишечника. Потрапляючи в товстий кишечник, вони знову перетворюються в цисти, які виходять у зовнішнє середовище з організму разом із калом. З цього моменту вони починають новий життєвий цикл.
Перебуваючи у вегетативній стадії і активно розмножуючись, лямблії присмоктуються до внутрішньої поверхні кишечника і викликають розвиток запального процесу. В результаті цього вражається слизова і починаються трофічні зміни. Потім відбувається порушення всмоктування поживних речовин, що може викликати виснаження. При відсутності лікування лямблії можуть колонізувати жовчні протоки, що веде до серйозних проблем з печінкою і жовчним міхуром.
Симптоми лямбліозу та його діагностика
Симптоми лямбліозу схожі з багатьма іншими захворюваннями травної системи і можуть нагадувати ознаки харчового отруєння та інших розладів.
Найчастіше хворі скаржаться на:
Гостра фаза захворювання може тривати 2-3 тижні, після чого прояви хвороби іноді зникають самостійно, а іноді переходять у хронічну форму. У дорослих людей захворювання дуже часто може проходити абсолютно безсимптомно, особливо в тому випадку, коли носій лямблій володіє хорошим імунітетом.
При прояві ознак захворювання необхідно негайно звернутися в медичний заклад для проведення необхідних досліджень.
Для діагностики захворювання використовують специфічну діагностику, яка полягає у люмінесцентної мікроскопії дуоденального вмісту і фекалій, і серологічний метод, мета якого — виявити в сироватці крові специфічні імуноглобуліни. Цей метод дозволяє не тільки виявити наявність лямбліозу, але і визначити його стадію.
Крім основних діагностичних методів, лікар може призначити і додаткові, до яких відносяться копрологічний, біохімічний та загальноклінічний.
Лікування і профілактика
Лікування лямбліозу повинно бути комплексним і включати в себе заходи, спрямовані на зняття симптомів захворювання, медикаментозну терапію, яка знищує паразитів, і заходи, спрямовані на зміцнення імунітету. Призначити відповідне лікування може тільки лікар після проведення повного обстеження пацієнта, щоб вилікувати лямблії, необхідно неухильно виконувати всі його рекомендації.
Дієтичне харчування є важливим фактором, що впливає на стан здоров’я пацієнта. Показані продукти, які покращують перистальтику: каші, пюре з овочів і фруктів, овочі і фрукти у свіжому вигляді, кисломолочні продукти. Корисними будуть сухофрукти, відварне м’ясо, а ось солодке, здобу, інші продукти, багаті вуглеводами, ковбаси та ковбасні вироби необхідно виключити з раціону або хоча б різко скоротити їх кількість. Алкоголь категорично протипоказаний, оскільки є сприятливим середовищем для розмноження лямблій і створює додаткове навантаження на організм, особливо на печінку.
x
https://youtu.be/bq7kcGkXvm8
Як відомо, хворобу краще попереджати, а не лікувати, тому завжди варто пам’ятати про профілактику:
При найменшій підозрі на лямбліоз негайно звертайтеся до лікаря.