Піриметамін: інструкція із застосування, протипоказання

Піриметамін відноситься до медикаментів, що володіє противопопротозойным дією. Активно застосовується в лікуванні вродженого і набутого токсоплазмозу, а також малярії і пневмоцистных інфекцій.

Противопопротозойный препарат Пириметамин

Механізм впливу

Лікарський засіб призначений для перорального застосування. До його складу входять 2 активно діючих компонента — піриметамін і сульфадоксин. Препарат практично на 100% абсорбується зі шлунково-кишкового тракту людини. При цьому надзвичайно повільно всмоктується в слизову оболонку. Максимальна концентрація діючої речовини в крові досягається через 2-6 годин після прийому таблетки. Цей показник залежить від дози Піріметаміну.

Період виведення діючих речовин навіть після одноразового застосування дуже тривалий і може становити близько 96 годин. У разі наявності деяких супутніх захворювань цей термін значно коротшає. Приміром, у пацієнтів зі Снідом Піриметамін виводиться з організму через 23-24 години. Даний факт обумовлений порушенням нормальної роботи печінки.

Молекула пириметаминаУ дітей у віці до 1 року термін виведення Піріметаміну становить близько 65 годин. Препарат біотрансформацію проходить у печінці, а виводиться з організму людини переважно з нирками.

Лікарський засіб має здатність легко проходити крізь гематоенцефалічний бар’єр і потрапляти в грудне молоко. Проникає в спинномозкову рідину. В організмі розподіляється нерівномірно. Найбільше препарат накопичується в печінці, нирках, легенях, селезінці та клітинах крові.

Показання та протипоказання до призначення

Інструкція по застосуванню Піріметаміну свідчить, що засіб ефективно використовують у лікуванні тропічної малярії, яка не піддається терапії іншими специфічними препаратами. Піриметамін призначають хворим при наявності протипоказань до інших протималярійною засобів або в разі повної їх відсутності. Ліки активно використовують у лікуванні паразитарних інфекцій — токсоплазмозу та пневмоцистної пневмонії.

Піриметамін — токсичний препарат, при призначенні якого слід ретельно враховувати всі протипоказання до застосування:

Период беременности

  • Вагітність. Активні речовини препарату проникають через гематоплацентарний бар’єр, що може призвести до формування вад розвитку плода. Особливо в I триместрі вагітності, коли відбувається закладка всіх органів і систем майбутньої дитини. Засіб не рекомендується до застосування, якщо є найменша ймовірність зачаття.
  • Лактація. Препарат потрапляє в грудне молоко, тому на період лікування слід тимчасово припинити природне вигодовування і перевести дитини на штучну суміш. Відновити лактацію дозволяється через 1-2 тижні після завершення курсу і в залежності від його тривалості. Цю можливість слід обговорити з лікарем, щоб виключити ризик впливу активних речовин Піріметаміну на немовля.
  • Вік до 2 місяців. Препарат може привести до виникнення ускладнень зі здоров’ям малюка.
  • Печінкова та ниркова недостатність.
  • Порушення кістковомозкового кровотворення.
  • Якщо токсоплазмоз діагностований під час вагітності, у деяких випадках все одно може бути прийнято рішення про необхідність прийому Піріметаміну. Це можливо тільки у ІІ та ІІІ триместрах вагітності. При цьому ретельно зважуються всі ризики для майбутнього малюка і користь для мами. У разі прийняття позитивного рішення лікування може проводитися в умовах стаціонару під суворим медичним наглядом.

    Острая печеночная недостаточность

    Під час прийому Піріметаміну жінка повинна виключити ймовірність зачаття. Для цього на весь термін лікування і протягом 3 місяців після його завершення слід обов’язково використовувати надійні методи контрацепції.

    Особливості прийому та можливі ускладнення після застосування Піріметаміну

    Самостійний прийом лікарського засобу категорично заборонений. Правильно підібрати необхідну дозування, здатну чинити ефективний вплив на збудника захворювання, може тільки лікар. При цьому обов’язково враховуються результати огляду пацієнта, скарги, дані лабораторних досліджень. При призначенні Піріметаміну дітям розрахунок потрібної дози йде на підставі віку і ваги хворого.

    За умови застосування препарату згідно з рекомендаціями лікаря ймовірність виникнення побічних ефектів зводиться до мінімуму. В деяких випадках можливі такі наслідки:

    Аллергическая реакция на препарат

  • Алергічні реакції на основні діючі речовини препарату. Проявляються у формі свербежу, висипу, кропив’янки і фотосенсибілізації. Після припинення прийому Піріметаміну стан хворого нормалізується. У важких випадках можливий розвиток мільтиформної еритеми, синдрому Стівенса-Джонсона, токсичного епідермального некролізу.
  • Зміна формули крові — зменшення рівня лейкоцитів та тромбоцитів, мегалобластна, гемолітична, апластична анемія та інші патологічні стани.
  • Іноді пацієнти відзначають відчуття переповненості шлунка, поява нудоти, блювання, розлади кишечнику, болю в животі. До тяжких ускладнень належать гепатит, панкреатит, гепатоцелюлярний некроз.
  • З боку центральної нервової системи не виключено розвиток депресії, безсоння та нервозність. Зрідка стан хворого ускладнюється судомами і галюцинаціями.
  • Оскільки препарат виводиться нирками, можливий розвиток ниркової недостатності або інтерстиціального нефриту. При проведенні лабораторних досліджень відзначаються підвищення рівня азоту сечовини і креатиніну плазми.
  • При передозуванні Піріметаміну розвиваються сильний головний біль, нудота і блювота. З’являються ознаки збудження, судоми.

    x

    При виникненні даних симптомів потрібно негайно звернутися за медичною допомогою. В умовах стаціонару хворому нададуть першу допомогу і відкоригують схему лікування.

    Sharing is caring!

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *