У печінці паразити можуть знаходитися тривалий час і при цьому себе не проявляти. Тому в перший час людина не буде про це знати. А вони будуть жити, харчуватися і виділяти токсини, викликаючи ослаблення організму. З личинок паразити з часом виростуть до дорослих розмірів і почнуть розмножуватися. При ослабленні імунітету людини паразити активніше починають розмножуватися, викликаючи інтоксикацію організму і розвиток різних захворювань.
Паразити в печінці зустрічаються часто, їх видів досить багато. Відбувається це із-за того, що в печінці знаходиться для них багато поживних речовин. Цьому сприяє особлива кровообіг і активний процес обміну речовин в органі. Часто діагностують і паразитів мозку.
Загальні симптоми паразитів
Ранню стадію захворювання виявити досить складно. Перші ознаки розвитку хвороби відносяться до зовнішніх проявів і не вказують прямо на те, що паразити в печінці присутні, оскільки вони можливі і при інших патологіях. Так, на шкірі хворого можуть з’явитися папіломи, вугрові висипання, пігментні плями або веснянки. Шкіра стає сухішою, тріскаються п’яти, шаруються і ламаються нігті, з’являється себорея, інтенсивно випадає волосся. Змінюється колір обличчя, з’являються передчасні зморшки. Більш значущі симптоми проявляються, коли захворювання знаходиться в занедбаному стані:
- постійне відчуття голоду;
- зниження ваги;
- неприємний запах з рота;
- неприємний присмак;
- нудота і блювання;
- нервозність;
- порушення сну;
- біль і свербіння в задньому проході;
- болі в області печінки;
- лихоманка.
У нічний час печінка активізується, намагаючись боротися з паразитами. Токсини, що виділяються ними, дратують нервову систему, хворий стає нервовим. Іноді виявляють і паразитів мозку.
Види паразитів та лікування паразитарних хвороб
Найбільш часто в печінці поселяються наступні види паразитів:
- лямблії (лямбліоз);
- котяча двуустка (опісторхоз);
- аскарида (аскаридоз);
- амеби (гастроентерит);
- шистосоми (bilharzia);
- альвеолярний ехінокок (альвеолярний ехінококоз);
- однокамерний ехінокок (однокамерний ехінококоз).
За весь час існування людини паразити настільки адаптувалися в його організмі, що він самостійно не може розпізнавати і знищувати їх. Необхідно проводити лікування.
Лікування паразитарних хвороб складається з медикаментозної терапії та хірургічного втручання. Медикаментозне лікування являє собою застосування специфічних препаратів — протипаразитарних лікарських засобів, а також призначення загальнозміцнюючої, дезінтоксикаційної і симптоматичної терапії. Хірургічне лікування може бути радикальним у випадку повного вилікування людини і паліативним, коли одужання неможливо, але можна полегшити перебіг захворювання і продовжити життя.
Паразитарні хвороби печінки
Лямбліоз — захворювання, викликане дуже дрібними жгутиковими паразитами, які мають здатність присмоктувати до стінок кишечника і довгий час там вести паразитичний спосіб життя. Джерелом зараження є людина, кішки, собаки. Вважається, що не менше половини населення Землі заражене лямбліями. Механізм передачі фекально-оральний через їжу і воду. Розмножуються вони допомогою ділення. Організм людини стійкий до них, тому захворювання частіше протікає безсимптомно. Коли їх кількість стає дуже великим, може проявитися кишкова дисфункція.
При лямбліозі можуть порушуватися функції печінки і жовчного міхура. У печінці виникає запальний процес і відбувається дистрофія гепатоцитів. Вона збільшується, з’являються болі в правому підребер’ї, жовтіють білки очей. Лямбліоз викликає закупорку проток, по яких виділяється жовч, що провокує холецистит і панкреатит. Може проявлятися токсико-алергічна реакція у вигляді шкірних висипань на деякі лікарські препарати і продукти харчування. Найчастіше хворіють діти, починаючи з самого раннього віку. Лікування проводиться протистоцидними препаратами.
Опісторхоз — захворювання, що викликається котячої двуусткой (опистархия), при якому уражаються дванадцятипала кишка, підшлункова залоза, паразита можна виявити в жовчному міхурі та печінці. Опісторхоз має ендемічна поширення, і якщо проживати в зараженій зоні більше 5 років, то ймовірність захворіти їм досягає 75%. Зараження цим гельмінтом відбувається при поїданні погано обробленої риби. Опистархии можуть жити в органах до 40 років, викликаючи нездужання, нудоту, блювоту і болі в правому підребер’ї. Інкубаційний період становить 2-4 тижні. На що виділяються токсини організм відповідає ще й алергічною реакцією. В результаті може виникнути жовтяниця. Опісторхоз добре лікується спеціальними протипаразитарними антибіотиками, які вбивають котячу двуустки. Після лікування має проводитися чищення печінки від убитих паразитів, зазвичай для цієї мети призначають жовчогінні препарати.
Аскаридоз — хвороба, що викликається двостатевими круглими хробаками — аскаридами. Цей паразит найпоширеніший з глистів. Самки досягають у довжину близько 40 див. Розмножуються з величезною швидкістю і живуть близько 2 років.
x
Тварини є переносниками, хоча при цьому можуть самі і не хворіти.
Джерело зараження — сама людина. Зараження відбувається через брудні руки. Гельмінти у вигляді яєць потрапляють в кишечник людини в основному під час прийому їжі. З яєць з’являються личинки, які по кровотоку переміщуються у серце, легені, печінку і жовчний міхур. З легких аскариди знову потрапляють у кишечник. Вони поселяються в основному саме в ньому і вільно пересуваються там, харчуючись вмісті, викликаючи запор і непрохідність. Вони здатні виходити через задній прохід, ніс і рот. Додаткові симптоми залежать від ступеня ураження конкретних органів.
Заселяясь в печінку, вони викликають розвиток мікроабсцеси і микронекрозов, можливий і гнійний процес. Дорослі глисти викликають гепатит і холангіт. Часто хворіють діти, особливо раннього віку, оскільки все тягнуть до рота. І найчастіше вони заражаються, граючи в пісочницях або копаючись в землі. Дорослим при роботі з землею слід надягати гумові рукавички, щоб убезпечити себе від зараження аскаридами. Лікування проводиться протиглистовими препаратами протягом тижня.
Інші паразити
Амебіаз — паразитування в організмі людини найпростішого (амеби) з переважним ураженням кишечника, що пов’язано з фекально-оральним механізмом передачі. При попаданні в кишечник паразит просувається з каловими масами з тонкої кишки в товсту. Амеба може проникати в стінки кишечника, тоді у людини з’являються перші симптоми паразитарного захворювання. Якщо амеба потрапить у кровоносну судину, то з кишечника вона переміститься прямо в печінку, що проявляється дистрофією, гепатитами, абсцесами та іншими серйозними захворюваннями. По крові руслу паразит може потрапити в будь-який орган. Так, амеби можна виявити в голові і навіть шкірі. Серед них зустрічають і паразитів мозку.
Bilharzia — захворювання, яке розвивається в результаті інвазії кров’яними сосальщиками (трематодами). Паразит проникає в шкіру людини, потім у кров. З током крові він мігрує найчастіше в печінку, сечовий міхур. Запідозрити зараження нескладно, на місці впровадження виникає сильний свербіж, кропив’янка, дерматит. Ураження печінки зумовлено закупоркою венул печінки, що призводить до розвитку портальної гіпертензії. Ураження сечостатевого тракту не обмежується сечовим міхуром. Патологічний процес розвивається в сечоводах, нирках, матці та її придатках. Перевірити, чи є у вас дане захворювання, можна, здавши сечу на лабораторне дослідження. Паразити в сечі не виявляються, але можна побачити їх яйця при дослідженні осаду під мікроскопом.
Альвеолярний ехінококоз — захворювання, що характеризується наявністю гельмінтів в печінці. Як і багато паразитарні хвороби, альвеолярний ехінококоз має фекально-оральний механізм передачі. Можна заразитися також при обробці шкур тварин, при контакті з хворими собаками. Ураження печінки при ехінококкозі проявляється її ущільненням, збільшенням в розмірах, болем у правому підребер’ї. На поверхні печінці утворюються вузли, які являють собою осередки некрозу з безліччю дрібних бульбашок гельмінта. Альвеолярний ехінокок, є і паразитом мозку, вражає не тільки печінку. Він виявляється в легенях, нирках та інших органах, куди потрапляє в результаті проростання стінки печінки та розповсюдження з током крові. В якості лікування показана паліативна операція.
Однокамерний ехінококоз — захворювання, яке розвивається внаслідок паразитування в організмі людини гидатидозного альвеококка, одного з найбільш небезпечних серед всіх паразитів мозку. Це захворювання характеризується утворенням гидатидных кіст, які здавлюють структури головного мозку і можуть проявлятися серйозними захворюваннями, такими як сліпота, епілепсія та інші. Як і альвеолярний, однокамерний ехінокок, є паразитом мозку, вражає також печінку та легені людини. Лікування однокамерного ехінококозу оперативне.
x
При підозрі на паразитарну інвазію слід негайно звернутися до фахівця, так як раннє виявлення паразитів у мозку і інших органів є критерієм ефективного лікування і сприятливого прогнозу захворювання.