Аналіз калу на лямблії дозволяє визначити наявність цисти лямблій в калі і в крові пацієнта. За своєю природою лямбліоз є небезпечним паразитичним захворюванням, яке викликають присутні в організмі, а саме в кишечнику, паразити — лямблії (Giardia Lamblia). Тому завдяки збору і здачі відповідного аналізу калу, можна виявити, наскільки паразити міцно вкоренилися у відділах тонкого кишечника хворого.
Діагностика лямбліозу
Цисти лямблій, паразитуючи в ШКТ, викликають роздратування і рецидивному запалення його слизової оболонки, що приводить до глибокого розладу травлення та порушення звичного життєвого укладу. У відділах тонкого кишечника зараженого ними людини вони заростають оболонкою, а потім виводяться назовні через фекалії. Оскільки цисти надстійкості до проявів зовнішнього середовища, то вважається, що у них дуже високий відсоток виживання.
Діагностувати лямбліоз, як і у випадку з глистової інвазією, в медицині можливо за допомогою проведення мікробіологічних досліджень. Однак тут є свої складності. Нюанс грамотного проведення дослідження полягає в тому, що здати кал на лямблії необхідно практично відразу після випорожнення. Тобто час із моменту збору і до моменту початку дослідження не повинне перевищити 20 хвилин.
У теплому і свежесобранном кале є можливість виявити дорослих особин паразитів. Якщо аналіз калу на лямблії досліджується через 2 — 3 години після збирання, то існує ймовірність виявити лише наявність яєць паразитів.
Примітний той факт, що медики для повноти картини виявлення лямбліозу рекомендують здавати кал протягом 3 — 4 днів щодня по порції в день. Особливості збору в цьому випадку будуть наступними:
- бажаний стілець рідкої консистенції;
- збір фекалій кращий з різних місць;
- за тиждень до проби не приймати лікарські препарати проти глистів.
Особливості проведення досліджень калу
Аналіз калу є однією з найпоширеніших діагностик лямбліозу. Однак не завжди у пацієнта є можливість доставити кал для дослідження в лабораторію за короткий термін. У цьому випадку передбачена можливість скористатися спеціальними консервантами Сафаралієва або Турдиєва, які є в будь-якій відповідній лабораторії. Консервант в необхідній кількості наливають у тару для аналізу і допомагає зберегти кал для розшифровки.
Точність одинарного дослідження під мікроскопом і розшифровка аналізу досягає в середньому до 70%. Триразове проведення дозволяє збільшити результативність розшифровки до 90%. Оскільки цисти можуть виділятися з перебоями, то одиничний негативний аналіз на лямблії не може бути достовірним на всі 100%. Тому і рекомендується робити триразове повторне дослідження.
У процесі елімінації паразитів загальна кількість їх антитіл знижується, а через півроку зникає зовсім. Тим не менш протягом цих 6 місяців антитіла продовжують залишатися в клітинах крові, не паразитуючи там, хоча аналіз крові при цьому буде відповідати нормі.
Ще один продуктивний спосіб виявити лямблії — це аналіз ПЛР. В сучасних медичних микроисследованиях саме ПЛР-діагностики (полімеразна ланцюгова реакція) виступає найбільш точним і швидким методом діагностування та дослідження різних інфекційних заражень, у тому числі і лямбліозу.
Аналіз дає можливість збільшити занадто маленькі концентрації фрагментів нуклеїнової кислоти ДНК (в даному випадку калу) у біологічній пробі. Аналізом ПЛР виявляється саме пошкоджений інфекцією ділянка ДНК, характерний тільки для даного збудника.
Ознаки лямбліозу в організмі
Оскільки лямблії транслюють свою паразитарне вплив на слизову кишечника, то дуже часто пацієнти за наявною симптоматикою лямбліоз можуть плутати з харчовим отруєнням. Необхідно чітко стежити за харчуванням і гігієною, щоб виключити та інші гострі захворювання ділянок ШКТ. До основних симптомів лямбліозу відносяться:
- тривала діарея протягом тижня;
- температура тіла може підніматися до 38°С і вище;
- стан ознобу і слабкості;
- відчуття нудоти, блювання;
- зниження ваги та втрата апетиту.
Крім іншого, цисти лямблій надають стільця характерний запах, фекалії можуть прилипати до горщика або унітазу, оскільки кал містить неперетравлені жири. Щоб уникнути плутанини з такою симптоматикою, оскільки вищезазначені особливості можуть бути притаманні й іншим інфекцій і захворювань шлунку, лікарі настійно рекомендують здавати кал на лямблії.
Однак присутність у кале пацієнта яєць лямблій може протікати абсолютно безсимптомно і, пробувши в організмі від декількох тижнів до декількох місяців, так само безсимптомно зникнути.
Тим не менш, якщо цисти лямблій все ж викликали рецидив у вигляді лямбліозу, то перші симптоми зараження проявляються протягом перших двох тижнів.
x
Паразитуючи на стінках тонкого кишечника, вони здатні довести організм до сильного виснаження і, колонізувавши згодом жовчовивідні шляхи, серйозно порушити роботу печінки.
Варто відзначити, що лямбліоз частіше розвивається у дітей, ніж у дорослих: до 20% дітей у віці до 10 років по всьому світу страждають цими паразитами. Це пов’язують з тим фактом, що незміцнілий дитячий організм більш схильний до інфекцій. Тим більше у зараженої дитини лямбліоз має більш стійку клінічну картину, ніж у дорослого. Найчастіше діти можуть чіпляти паразитів в дитячих садах і колективах через загальні іграшки або посуд.
Але все ж головним першоджерелом захворювання лямбліозом виступають самі заражені люди. Для захворювання досить лише 10 личинок паразитів, які, потрапляючи в організм людини через харчові продукти та воду, за короткий проміжок часу починають там рости і розмножуватися.
x
Аналізи на виявлення лямблій в організмі можна здати в будь-яких лабораторіях. Розшифровка значень норм може бути здійснена виключно лікарем, однак пацієнт повинен бути готовий до того, що самі значення титрів можуть змінюватись в залежності від біотехнологічного оснащення лабораторії, в якій проводилося дослідження. Після закінчення двох тижнів після проведеного повного курсу лікування лямбліозу медиками настійно рекомендується перездати кал повторно для підтвердження виведення з організму паразитів.