Цистит і геморой одночасно – це проблема, яка вимагає особливого розгляду. Обидві патології досить небезпечні своїми наслідками, а їх взаємозв’язок та одночасний розвиток ще більше ускладнюють лікування. Важливо зрозуміти таку обставину, що ці хвороби найбільш небезпечні в запущеній стадії, а значить, необхідно своєчасне їх виявлення та ефективне лікування.
Сутність проблеми
Геморой і цистит відносяться до захворювань органів малого тазу і мають у своїй основі запальний механізм. Такі обставини вже зближують ці, здавалося б, абсолютно різні патології, а насправді їх взаємозв’язок значно глибше.
По своїй суті геморой – це запальне захворювання венозного сплетення прямої кишки, пов’язаний з розтягуванням венозних стінок і освітою гемороїдальних вузлів. Цистит являє собою запальну реакцію слизової оболонки сечового міхура, найчастіше має інфекційну етіологію (стрептококи, стафілококи, статеві інфекції, кишкова паличка).
Анатомічно сечовий міхур розташовується дуже близько до прямої кишки. Так запальний процес у сечовому міхурі істотно впливає на зміну кров’яного відтоку в періанальній зоні, що сприяє провокування загострення гемороїдальних явищ. У зародженні циститу свою роль відіграє і геморой. Іншими словами, обидва ці захворювання перебувають у досить тісному взаємозв’язку, сприяючи виникненню і розвитку процесів.
Повернутися до змісту
У чому зв’язок?
Зв’язок між цими патологіями досить тісний.
- по-перше, запальні процеси чинять безпосередній вплив на етіологічні механізми;
- по-друге, не можна не враховувати ще й лікувальний процес.
Справа в тому, що препарати, що застосовуються, наприклад, при терапії циститу, можуть вести до прогресування геморою, а його лікування, в свою чергу, порушує мікрофлору, на що реагує сечовий міхур. Таке взаємне вплив призводить до необхідності розробки лікувальної схеми, в якій обидва захворювання розглядаються як єдиний комплекс.
Які процеси найбільш важливі при аналізі взаємозв’язку? Перш за все, можна відзначити порушення стільця. Геморой досить часто виражається появою запору, чому сприяють здуття, блокуючі вільне проходження калової маси. При запорі яке утворюється кал призводить до набухання кишкових петель, які викликають компресію сечового міхура. Таке розширення кишки стимулює запальну реакцію в його слизовій оболонці.
Можна навести і зворотній приклад. При лікуванні циститу часто призначається засіб Монурал, яке супроводжується появою діареї. До того ж препарат досить активно знищує все без розбору бактерії, у т. ч. корисні, викликаючи порушення кишкової мікрофлори – дисбактеріоз. Такі порушення суттєво впливають на загострення геморою.
Важливий фактор розвитку циститу полягає також у розмноження патогенних мікроорганізмів.
Геморой зі своїми частими кровотечами стає сприятливим середовищем для життєдіяльності вірусів і бактерій. Гемороїдальні вузли стають інфікують вогнищем, що породжує цистит. Особливо небезпечний цей фактор для жінок в силу анатомічних особливостей – дуже близьке розташування анального отвору з гемороїдальними утвореннями і піхви, що є входом в сечовидільну систему. Таким чином забезпечується висхідний шлях інфікування для ураження сечового міхура.
Інфекційний фактор посилюється через зниження імунітету. Хронічна форма геморою призводить до цього явища. Цьому ж сприяють і хронічні запори.
Повернутися до змісту
Принципи лікування хвороб
Лікування обох хвороб має проводитися одночасно, з урахуванням взаємозв’язку процесів. Проводячи терапію однієї патології, не можна допускати побічна загострення інший, оскільки це призведе до «зачарованому колі» без помітної ефективності. Взаємопов’язаність захворювань вимагає суворого контролю використовуваних препаратів. Їх прийом може здійснюватися тільки за призначенням лікаря.
Найбільш важливо при лікуванні дотримувати наступні рекомендації:
x
Цистит і геморой нерідко стають спорідненими патологіями, провокуючи один одного. Більш того, лікування тільки однієї хвороби може посилити розвиток другого захворювання. Лікування патологій повинно бути одночасним і комплексним.