Ниркова недостатність: симптоми, причини, діагностика та лікування

Нирки здійснюють в нашому організмі очищаючі функції. Вони виводять токсини, шлаки і продукти обміну. Порушення в роботі нирок загрожують скупчення всередині організму шкідливих речовин, що призводить до інтоксикації.

Ниркова недостатність, симптоми якої різноманітні і численні, являє собою патологічний стан організму, при якому нирки втрачають здатність виробляти сечу. З-за цього починаються незворотні порушення, які призводять до пошкодження інших систем організму.

Форми ниркової недостатності

Класифікація ниркової недостатності передбачає 2 форми:

• гостру;
• хронічну.

Гостра форма ниркової недостатності (ГНН) характеризується різким припиненням повноцінної роботи нирок.

Це дуже небезпечне для життя захворювання, при якому відбувається розлад водного, осмотичного, електролітного та кислотно-лужного балансу, наслідком якого стає порушення нормального складу крові. Правильно підібране, своєчасне і якісне лікування захворювання дозволяє повністю відновити роботу органу.

Хронічна ниркова недостатність (ХНН), на відміну від гострої форми, є захворюванням, що розвивається поступово. Симптоми проявляються повільно і поступово. Навіть найбільш інноваційні методи лікування не завжди здатні привести пацієнта до повного одужання.

Повернутися до змісту

Причини ниркової недостатності

Причини у різних форм захворювання можуть бути різними. Причинами гострої ниркової недостатності є:

• шокова нирка (травми, розпад тканин та ін);
• інфекційні захворювання;
• різні інтоксикації;
• обструкція сечових шляхів;
• гострі захворювання нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит);
• травма або видалення нирки.

ХНН розвивається на тлі хронічних хвороб нирок або під впливом таких захворювань, як:

• гіпертонія;
• цукровий діабет;
• хронічні інтоксикації;
• сечокам’яна хвороба;
• склеродермія;
• пієлонефрит;
• захворювання судин та ін.

Повернутися до змісту

Стадії захворювання та його ознаки

Виділяють кілька стадій ОПН, і на кожній з них у пацієнта можуть мати місце різні симптоми. При гострій формі перебігу хвороби розрізняють такі стадії:

Початкова. Триває зазвичай від декількох годин до декількох днів. Хворий стає блідим, у нього з’являється нудота. Часом турбують болі в животі.

Олігоанурічна. У цей період в крові накопичується велика кількість шкідливих азотистих продуктів обміну і відбувається важка інтоксикація організму. Проявляються такі симптоми: загальмованість, пронос, сонливість, тахікардія. Людина страждає від набряків, збільшення маси тіла і загального важкого стану.

Відновлювальна. Відбувається нормалізація ниркових функцій, відновлюється серцево-судинна система, функції дихання, ЦНС. Триває стадія близько 2 тижнів.

Одужання. На це може знадобитися багато часу, аж до року. В цей період відбувається відновлення функції нирок до вихідного стану.

Якщо ж результат хвороби несприятливий, то слідом за олигоанурической стадією настає термінальна стадія. Найчастіше вона призводить до летального результату і супроводжується судомами, аритмією, сплутаністю свідомості, внутрішніми кровотечами і виділенням пінистого мокротиння із-за набряку легенів.

Хронічна ниркова недостатність має 4 стадії розвитку:

Латентна. На даному етапі розвитку захворювання може виникати ніяких ознак хвороби або з’являється сухість у роті. Людина швидко втомлюється і відчуває слабкість. Тільки біохімічний аналіз крові зможе показати невеликі порушення в електролітному складі крові. Деколи ще з’являється білок у сечі.

Компенсована. Супроводжується тими ж симптомами, як і латентна, тільки в більш сильному і частому їх прояві. При аналізі крові можна виявити порушення біохімічних показників.

Декомпенсована. Характеризується змінами в дихальній, серцево-судинної, нервової і травної систем. При цьому відбувається порушення всіх функцій нирок.

Інтермітуюча. Відбувається різке зниження функціональності нирок. Шкіра хворого набуває жовтавого відтінку, в більшості випадків стає в’ялою і сухою. З’являється загальна слабкість, спрага, сухість у роті. У людини спостерігаються болі в суглобах і кістках. У пацієнта з’являється нудота і блювота. Найчастіше м’язи втрачають тонус. У разі паралельного перебігу таких захворювань, як фарингіт і ангіна, спостерігаються значні ускладнення. На даному етапі хвороби важливо підібрати правильне лікування.

Термінальна стадія (кінцева). У цей момент у пацієнта проявляються такі ознаки ниркової недостатності: загальмованість і неадекватність у поведінці. Шкіра стає сіро-жовтого кольору. У хворого з’являється свербіж, расчеси, набряки. Людина втрачає апетит, голос стає хрипким, і виникає афтозний стоматит. Для останньої стадії характерний пронос, блювання, здуття живота, неприємний аміачний запах з рота.

На останній стадії фільтраційна здатність нирок падає до мінімальної позначки. Це викликає уремическую інтоксикацію організму, при якій практично зникає сечовипускання і починається ураження інших органів. Порушується центральна нервова система, і на цьому ґрунті проявляються симптоми енцефалопатії (зміна настрою, порушення пам’яті, сну, депресивний стан). Вироблення гормонів на цій стадії порушується, змінюється система згортання крові і страждає імунітет. Всі перераховані порушення і зміни носять необоротний характер, і від хворої постійно пахне сечею.

Повернутися до змісту

Діагностика хвороби

При нирковій недостатності лікування в обов’язковому порядку починається з діагностики.

Сюди входить фізичне обстеження, аналізи сечі і крові, ультразвукове обстеження. Підвищення калію та азотистих метаболітів в крові свідчить про захворювання, особливо якщо супроводжується зменшенням кількості виділеної сечі.

Також може бути проведена біопсія нирки. Ця процедура полягає в тому, що під місцевою анестезією з нирки пацієнтів (чоловіків або жінок) одержуються зовсім невеликий зразок тканини, який потім вивчається під мікроскопом.

Така недуга часто супроводжують неврологічні синдроми, порушення мозкового кровообігу. У деяких випадках діагностується гостра або хронічна енцефалопатія. Ниркову енцефалопатію і порушення мозкового кровообігу зазвичай діагностують у пацієнтів з гломерулонефрит або пієлонефрит.

Дуже важливо своєчасно і точно поставити діагноз, щоб знати, як лікувати ниркову недостатність.

Повернутися до змісту

Лікування захворювання

Лікування ГНН полягає в усуненні причини захворювання. При цьому важливо відновлення порушених функцій нирок. Лікарем може бути запропоновано один з напрямків лікування:

• дезінтоксикаційна терапія;
• антибактеріальне лікування;
• гормональні засоби;
• заповнення рідини.

Коли у пацієнта хронічна ниркова недостатність, лікування повинно здійснюватися таким чином, щоб виявлявся вплив на саму причину захворювання. У комплексі повинна також проводитися дезінтоксикаційна терапія. Дуже велике значення має дієта пацієнта.

Хронічна ниркова недостатність, діагностика якої проводиться тільки за допомогою клінічних аналізів, знаходиться на початковій стадії. Метою лікування пацієнта в цьому випадку є уповільнення прогресування хвороби або стійка ремісія.

Далі в процесі терапевтичних дій починають симптоматичну частина лікування. Сечогінні засоби дозволяють зменшити набряклість, препарати заліза і вітаміни рятують від симптомів анемії.

Хронічна ниркова недостатність на останніх стадіях вже не лікується лише медикаментозно. Пацієнт переводиться на штучну фільтрацію крові (хронічний гемодіаліз). Процедура такого характеру повинна проводитися стабільно 2-3 рази в тиждень.

x

Альтернатива постійного гемодіалізу – трансплантація нирки. Однак важливо розуміти, що робити це можна лише до того моменту, поки не настала термінальна стадія захворювання, так як розвиток незворотних процесів інших внутрішніх органів організму вже не може дозволити оперувати пацієнта.

Якщо пересадка нирки пройде успішно і орган добре приживеться, то пацієнт має всі шанси на повне одужання.

Щоб не доводити до крайнощів, краще всього робити профілактичні заходи щодо запобігання захворювання. Для профілактики ниркової недостатності важливо своєчасно лікувати провокують її захворювання, такі як пієлонефрит, сечокам’яна хвороба та гломерулонефрит.

x

Підводячи підсумок всьому вищесказаному, важливо сказати, що до свого здоров’я необхідно ставитися дуже серйозно, адже багато захворювання є наслідками інших недолікованих або залікованих хвороб. Якщо стежити за своїм здоров’ям і регулярно відвідувати лікаря і здавати найпростіші аналізи сечі і крові, то можна попередити багато хвороб.