Серед усіх видів терапевтичної патології захворювання сечовивідної системи займають 3 місце по зустрічальності. Серед них виділяють інфекційні та неінфекційні хвороби, які можуть проявлятися різною клінікою і по-своєму впливати на стан нирок.
Зазвичай людей турбують захворювання неінфекційної етіології, зокрема камінь в балії нирки.
Патогенез каменя в чашечці
Процес утворення каменів у нирках залежить від стану метаболізму, від тих харчових речовин, які надходять з їжею та напоями. Особливу роль серед них відіграють солі нерозчинних сполук (вапняні солі, карбонати, урати, фосфати, оксалати). Продукти, що призводять до збільшення даних солей у крові, м’ясо, рослинна їжа (щавель, хрін та інші.
В результаті їх споживання концентрація які всмоктались солей зростає. З током крові заносяться в нирки, де відбувається фільтрація крові. Так як дані нерозчинні солі, зворотного всмоктування їх в канальцевій системі нирок не відбувається. З-за цього з струмом сечі вони виносяться з коркової речовини і надходять у сечовід.
Як відомо, сечовід починається невеликим розширенням – лоханкой нирки, яка збирає сечу від декількох ниркових дольок. Саме тут, в мисці, відбувається осідання частини солей, а інша частина нормально виноситься сечею. У результаті цього обсяг балії поступово зменшується, так як солі продовжують відкладатися тут. З часом у нирковій мисці утворюється камінь, приймає її форму (з-за цього часто зустрічаються овальні, трикутні, циліндричні, конусоподібні камені).
Загроза для здоров’я
Деякі з каменів (наприклад, камені з уратів) можуть розчинитися і вывестись з сечею з організму, не завдавши значної шкоди мисці. Інші ж, із-за їх нерозчинність, продовжують зростати і, в підсумку, призводять до закупорки балії. Це призводить до гострого застою сечі і розвитку гідронефрозу (накопичення утвореної сечі в тканині нирки з подальшим розривом).
Камені можуть підрозділятися на:
- рухливі;
- нерухомі.
Нерухомі найчастіше призводять до гідронефрозу, однак процес утворення таких каменів досить тривалий. Тому дані камені можуть вважатися умовно сприятливими. Вони практично ніколи не відокремлюються від стінок миски, з-за чого ниркова коліка для них нехарактерна.
Набагато більшу небезпеку представляють із себе рухомі камені. Порівняно з нерухомими (які зазвичай виростають до значних розмірів), що рухаються камені можуть мати набагато менший розмір (за рахунок часткового дроблення). Зазвичай вони мають неправильну форму і різкі, гострі краї. В першу чергу небезпека таких каменів полягає в пошкодженні слизової оболонки балії.
Із-за того що вона значно забезпечена нервовими закінченнями, будь-яка дрібна подряпина камінчиком призводить до розвитку інтенсивного больового синдрому. Крім того, місцеве пошкодження може призводити до кровотечі, а у важких випадках – і до розриву сечоводу каменем. Це, в свою чергу, може призвести до перитоніту і виливу сечі в черевну порожнину.
Рухаючись зі струмом сечі, камінчик може призводити до закупорки сечоводу, що, як уже говорилося, зазвичай закінчується гідронефрозом.
У рідкісних випадках камінь в мисці утворюється з-за її аномальної будови. За рахунок чого надходить сеча починає закручуватися (потрапляти в завихрення), що і призводить до відкладення солей на стінках миски. Додатковим фактором є порушення функції лоханочного епітелію (за рахунок утвореної слизу солей не вдається осідати на поверхні миски). Всі ці фактори в сукупності і обумовлюють розвиток ниркових каменів, які зазвичай є причиною гострої затримки сечі.
Симптоми захворювання
Сам процес утворення каменів зазвичай відбувається без видимих змін з боку сечовивідної системи. Єдиним чинником, що виявляється на ранніх стадіях, але не завжди (з-за чого не можна вважати її достовірним), є зміна кольору сечі. Пацієнти можуть скаржитися на прозору або помаранчеву сечу (це залежить від складу споживаної їжі). Сама ж клініка починає проявляти себе тільки тоді, коли камінь в нирці виріс до значного розміру.
Зазвичай першою скаргою може стати прискорене сечовипускання. Воно розвивається з-за того, що вся освічена сеча поступово, малими кількостями, надходить у сечовід. Кількість її зменшується із-за того, що обсяг балії зайнятий каменем, з-за чого сечі ніде накопичуватися.
Вона поступово надходить у сечовий міхур, що створює відчуття позиву до сечовипускання. У деяких випадках спостерігається анурія. У такому разі слід якомога швидше звернутися до хірурга за допомогою, так як може розвинутися гостра затримка сечі.
Іншим важливим критерієм наявності каменя в нирці є біль. Як було згадано, больовий синдром носить вкрай інтенсивний характер за рахунок пошкодження слизової оболонки. Пацієнти кидаються від болю, кричить, намагаючись прийняти найбільш вигідну і безболісне положення тіла, щоб не ворушити знаходиться в нирці камінь. Даний стан називається нирковою колькою і відноситься до невідкладних хірургічних станів. До больового синдрому приєднується висока температура, блювота, нудота.
При появі болю частим супутнім симптомом є гематурія. Зазвичай вона носить характер макрогематурії з фарбуванням сечі в інтенсивно червоний колір. При виявленні мікрогематурії причина криється в ураженні канальців або капсули (що може свідчити про відкладення солей на базальній мембрані).
До пошкодження слизової оболонки приєднується інфекція. Найчастіше у сечі виявляється гній, а колір її змінюється на мутно-зелений. Зазвичай при піурії спостерігається значне підвищення температури, біль в органах сечовипускання, симптоми інтоксикації (тахікардія, зниження тиску, задишка).
Діагностика каменів у нирках
Вона ґрунтується на сукупності даних огляду пацієнта, його анамнезу, лабораторних та інструментальних дослідженнях.
В першу чергу слід грамотно зібрати анамнез. Він може зіграти вирішальну роль у діагностиці великих нерухомих каменів. Найбільш важливими питаннями для лікаря в даній ситуації будуть наступні:
Якщо має місце гостра ниркова коліка, збір анамнезу необхідно опустити до купірування больового синдрому.
Дані загального огляду. На першому місці тут знаходиться візуальний огляд поперекової області (вибухання нирок при масивному скупченні в них сечі). Пальпація передбачуваної проекції сечоводів може призвести до посилення больового синдрому (якщо є невеликий камінь, закупорив його просвіт). При перкусії по поперекової області відмічається позитивний симптом Пастернацького (посилення болю). При підозрі на розлитої сечовий перитоніт потрібно провести перкусію пологих місць черевної порожнини (при наявності рідини буде чутися і відчуватися шум плескоту).
При розриві сечоводу і виливання сечі в черевну порожнину приєднуються симптоми подразнення очеревини (Щоткіна-Блюмберга, Воскресенського).
Лабораторна діагностика. Є одним з основних методів виявлення наявності каменів. В першу чергу обов’язково проведення загального аналізу сечі. В ньому найбільш цікавлять нас показниками є:
- колір;
- каламутність;
- наявність крові;
- наявність лейкоцитів;
- наявність солей і циліндрів.
Колір, як було сказано, може змінюватися під впливом споживаної їжі. Наприклад, при частому вживанні буряків сеча може стати червоно-фіолетового, від деяких антибіотиків – яскраво-помаранчевою. При наявності гною колір змінюється на зелений, якщо є кров – на червоний.
Каламутність сечі буде обумовлена наявністю великої кількості лейкоцитів і солей (хоча у нормі сеча прозора).
При відстоюванні біоматеріалу практично завжди в сечі утворюється осад (нерозчинні солі – оксалати, фосфати). Наявність їх в сечі зазвичай вказує на присутність і каменю (хоча якщо при повторних аналізах з інтервалом у добу солей не було, це розцінюється як варіант норми).
При дослідженні клітинного складу крові переважають лейкоцити (в нормі їх кількість становить до 4 в полі зору, а при розвитку коліки число збільшується в десятки разів) і еритроцити (показник того, що має місце пошкодження з кровотечею).
Зазвичай діагноз коліки і каменя в нирці вже можна поставити при наявності лейкоцитозу, эритроцитоза і солей, але для більш точної діагностики необхідно скористатися і інструментальними методами.
Серед них перевага віддається УЗД. Даний метод не має протипоказань до використання, але при цьому дозволяє побачити невеликі камінці в нирках. Серед інших методів найчастіше вдаються до екскреторної урографії та КТ-урографії. Дані методи проводяться на основі введення контрастної речовини і вивчення його поширення.
У підсумку, при нормальних аналізах (без каменів) можна побачити вільне проходження контрасту по всій системі нирки. Якщо ж є камінь, найчастіше спостерігається різке припинення контрастування сечовивідних шляхів (що і говорить про якомусь преграждающем шлях мочеобразовании). Ретроградна урографія, незважаючи на результативність дослідження, в даний час використовується рідше з-за складності проведення і хворобливості, а її успішно замінює КТ-урографія.
Лікування каменів у нирках
Якщо спостерігається розвиток ниркової коліки, заходи слід починати негайно. Якщо загострення сталося вдома, то в даному випадку в першу чергу слід помістити пацієнта в ванну з гарячою водою. Вона дозволить зняти напруження гладкої мускулатури і призведе до ослаблення болю. В деяких випадках навіть можливий вихід каменю через сечовипускальний канал (якщо тільки він невеликий, оскільки в даному випадку можна вивести пацієнта на повну анурію).
Зазвичай даних заходів вистачає для того, щоб дочекатися приїзду швидкої допомоги з подальшою доставкою пацієнта в стаціонар на лікування урологічних захворювань. Якщо вдома є спазмолітики (наприклад, дротаверин, но-шпа), можна використовувати їх, однак слід пам’ятати, що вони можуть усунути симптоми захворювання, але не вилікувати. Обов’язкова екстрена доставка пацієнта в хірургічний стаціонар, якщо є сечокам’яна хвороба єдиної нирки.
Безпосередньо в лікарні, після проведення відповідних заходів щодо діагностики, виноситься вердикт про подальших діях. Зазвичай при нирковій коліці, якщо камінь не вийшов самостійно або сталося його обмеження в сечовивідних шляхах, проводять хірургічне видалення каменя. Дана операція при обмеженні каменю необхідна, проте в майбутньому може призвести до певних ускладнень (так як часто розвивається стриктура сечоводу).
При наявності симптомів перитоніту проводиться екстрена лапаротомічна операція. Зазвичай при розриві нирки через що переповнила її сечі проводиться видалення органу (протипоказано при наявності тільки однієї нирки – в даному випадку потрібна екстрена трансплантація). По ходу операції проводиться видалення вилилась сечі. Якщо був вражений тільки сечовід і можливо вшити його, то його зашивають, а якщо ні – можуть замістити уражену ділянку трансплантатом.
Найчастіше сечокам’яну хворобу вдається визначити під час діагностичних профоглядів. В даному випадку, якщо клініки у пацієнта ще немає, але камінь досяг певних розмірів, пацієнту пропонують вибір: провести операцію з видалення каменя у профілактичних цілях або ж спробувати розчинити або роздрібнити його.
Розчинення каменів зазвичай проводиться за допомогою мінеральних вод і деяких лікарських препаратів.
Що стосується мінеральної води, то її слід використовувати обережно, оскільки вона може спровокувати і прискорити процес каменеутворення.
Медикаментозне розчинення проводять за допомогою таких препаратів, як:
- ялицеве масло;
- шипшина.
Крім фітотерапії, використовують і деякі ліки: уролесан, канефрон, авісан, цистенол. Дані засоби сприяють виведенню солей сечової кислоти із плазми крові, що значно знижує ризик відкладення солей у нирках та подальшого утворення каменів.
Профілактика утворення каменів у нирках
Профілактика каменеутворення полягає в дотриманні дієти з обмеженням м’ясопродуктів (так як пурини, що містяться в м’ясі, в процесі метаболізму перетворюються на сечову кислоту) і рослинної їжі, багатої солями.
З профілактичною метою можна застосовувати діуретики. Вони дозволяють вивести деякі іони і солі з організму, тим самим перешкоджаючи розвитку і росту каменів.
Обов’язково дотримання режиму дня з виконанням фізичних вправ (однак не варто перепрацьовувати, так як при наявності каменів можливо їх зміщення і розвиток ниркової кольки).
Захворювання нирок зазвичай протікають у вигляді хронічних форм, з-за цього їх лікування повинно проводитися досить тривалий час. Інша група захворювань, що мають гострий перебіг і початок, при ненаданні допомоги може призвести до розвитку ниркової недостатності, інтоксикації організму і летального результату.
x
http://youtu.be/Sh5NubtNL_Y
З-за цього своєчасне лікування та діагностика симптомів і захворювань виходять на перший план. Якщо все буде відбуватися вчасно і згідно з протоколами допомоги, частота випадків цих захворювань значно знизиться, що призведе до поліпшення стану пацієнтів.