Сечокам’яна хвороба (уролітіаз) – одне з найпоширеніших урологічних захворювань, що характеризується утворенням конкрементів в нирках і інших органах мочевиделітельной системи.
Сечокам’яна хвороба може проходити безсимптомно і бути непоміченою, постає питання, як лікувати камені в нирках. Причини розвитку хвороби: порушення обміну речовин і запальні процеси в сечостатевій системі, які відбуваються внаслідок кристалізації солей у сечі з наступним осіданням.
В основному захворювання проявляється у формі нефролітіазу (нирковокам’яна хвороба). Це різновид сечокам’яної хвороби, при якій камені відкладаються тільки в нирках. Їхні розміри можуть коливатися від кількох мм (пісок) до декількох десятків см, а за вагою досягати 1 кг. За формою камені теж відрізняються: бувають плоскі, незграбні і округлі.
Камені в нирках: симптоми і ознаки
Симптоми сечокам’яної хвороби можуть не відчуватися, але лише до тих пір, поки камінь не почне переміщення по сечовивідних шляхах до сечового міхура. У цей момент він може блокувати відтік сечі.
Основний симптом – це сильні больові відчуття, які прийнято називати нирковою колькою. Крім того, сеча може бути з домішкою крові і піску. Сечовипускання прискорене і хворобливе. Можуть спостерігатися нудота, блювання, висока температура, озноб і лихоманка.
Наявність каменів у нирках може бути запідозрено тоді, коли інші можливі причини болю виключаються. Для діагностики проводяться:
- аналіз сечі (дозволяє визначити тип каменю і виявити еритроцити і кристали);
- аналіз крові (визначає рівень електролітів, кальцію, фосфору і сечової кислоти);
- УЗД;
- МРТ;
- КТ (дозволяє виявити камені в сечоводах);
- рентгенографія черевної порожнини;
- внутрішньовенна та ретроградна пієлограма.
Особливості лікування
Симптоми і лікування в кожному конкретному випадку можуть бути різними.
Мають місце як консервативна терапія, так і оперативне втручання. Лікування ділиться на кілька етапів.
У більшості випадків камені виходять самостійно, потрібно лише вживати достатню кількість рідини. Також насамперед потрібно зняти больові відчуття. Це можна зробити за допомогою знеболюючих препаратів. У разі дуже сильних болів пацієнт може бути госпіталізований, а введення знеболюючих засобів проводиться внутрішньовенно.
При консервативному лікуванні в залежності від типу каменя призначаються лікарські препарати і трави. Вони сприяють розчиненню каменів і запобігають їх подальшу освіту.
Операції по видаленню призначаються в тих випадках, якщо камінь занадто великого розміру і не може вийти сам, продовжує рости, блокує відтік сечі і викликає інфекційне зараження або пошкодження нирки.
Хірургічні методи лікування
Якщо все-таки консервативне лікування недостатньо ефективно, потрібно хірургічне втручання, яке залежить від ступеня захворювання. Для відновлення відтоку сечі може бути встановлено стент, який після видалення каменю виймається.
Крізьшкірна нефростомія – екстрена міра по нормалізації відтоку сечі, при якій камені видаляються з допомогою ендоскопа (вставляється в нирку через невеликий розріз).
Уретроскопія – проведення за допомогою уретроскопа, що вводиться через уретру, необхідних лікувальних маніпуляцій.
Нефролітотомія – хірургічне втручання, яке застосовується в крайніх випадках, при якому камінь з нирки видаляється через зроблений в ній надріз.
Нефректомія – видалення нирки, проводиться лише за наявності необоротних ускладнень і при нормальному функціонуванні другої нирки.
Профілактика каменів у нирках і лікування народними засобами
Для запобігання утворенню каменів слід дотримуватися кількох правил і звичок:
Крім того, потрібно відмовитися від куріння, вживання жирної їжі. Також варто боротися із зайвою вагою.
Лікування нирок народними засобами дуже поширене. Починати його слід з вживання відварів із лікувальних трав: шипшина, звіробій та інші. Добре допомагає медова вода (2 ч. л. меду розчинити у воді та випити натщесерце). Відвар можна зробити з яблучної кори, як свіжої, так і сушеної.
x
http://youtu.be/Sh5NubtNL_Y
Однак перед тим як позбутися від каменів у нирках і зайнятися самостійним лікуванням, необхідно відвідати лікаря і здати всі необхідні аналізи. Адже самолікування може не тільки не вилікувати хворобу, але й нашкодити. Наприклад, при наявності великих каменів їх дроблення і розчинення заборонено, так як є ризик закупорки сечоводу.