Антибіотики при пієлонефриті повинні відповідати таким вимогам, як високий рівень бактерицидної дії, достатня активність антибіотика і чутливість до нього збудника. Крім цього, антибіотики повинні володіти мінімальною токсичністю, до того ж вони повинні виводитися краще через печінку.
Використовуються такі препарати для лікування пієлонефриту, як антибіотики, уроантисептики рослинного походження, хінолони, нітрофурани та інші ліки.
Що таке пієлонефрит?
У першу чергу потрібно зрозуміти, що це за захворювання, тільки в цьому випадку можна буде дізнатися, як лікувати пієлонефрит.
Цей болісний процес викликають деякі різновиди мікроорганізмів. Це захворювання нирок, яке має запальну природу. Найбільша небезпека цієї хвороби полягає в тому, що до певного періоду неможливо визначити, що людина хвора, т. к. симптоми не проявляються при латентно протікає формі. Цю хворобу нирок ще називають проблемою верхніх сечових шляхів.
На це захворювання в хронічній або гострій формі припадає 2/3 всіх захворювань нирок. Гостра форма розвитку хвороби починається дуже швидко, при цьому підвищується температура до 40 градусів, у дорослих з’являються головні болі, запаморочення, сильне потовиділення, слабкість, нудота і блювотні позиви. Додатково можуть з’являтися больові відчуття в районі нирок і попереку. Болі мають різну силу і частоту появи, але мають однозначно тупий характер. Процес сечовипускання не має ніяких збоїв.
Хронічний варіант захворювання настає частіше всього в тих випадках, коли пацієнт перестав приймати лікарські препарати раніше покладеного часу, таким чином не долікувавши гострий пієлонефрит. В результаті гострі запальні процеси зняти встигли, а ось вивести шкідливі для нирок мікроорганізми – ні. При хронічному пієлонефриті може з’являтися слабкість і втома, болі в голові, знижується апетит і вагу людини, частіше проходить процес сечовипускання. Можуть виникати болі в попереку, не сильні, але вони можуть посилюватися при поганій погоді. Відразу приймати антибіотики від пієлонефриту без дозволу лікаря не варто, потрібно обов’язково проконсультуватися у лікарні.
Пієлонефрит виникає у дітей із анатомічних властивостей організму. У дівчат від 15 до 35 років це можливо при початку статевого життя та вагітності. Пієлонефрит може розвинутися у літніх чоловіків. Причиною, що спричинила розвиток цього захворювання, може бути наявність ниркових кольок або проблем, пов’язаних з наявністю каменів у нирках.
При всіх перерахованих первинних захворюваннях виникають проблеми з виходом сечі з організму, а це сприятливий ґрунт для розвитку і розмноження багатьох мікроорганізмів.
Хвороба може розвинутися з-за того, що імунна система людини ослаблена або присутні постійні запальні явища. Найкраще стежити за тим, щоб не переохолоджуватися і одночасно контролювати стан роботи нирок.
Основні заходи лікування – це прийняття певних лікарських препаратів. Хворого особливо при вираженому пієлонефриті можуть покласти в стаціонарне відділення. Щоб лікування було ефективним, потрібно спочатку усунути проблеми, які викликали появу пієлонефриту, а потім вже призначати антибіотики та препарати для підвищення діяльності імунної системи.
Повернутися до змісту
Основні лікарські препарати для лікування пієлонефриту
Антибіотики від пієлонефриту є основними засобами для лікування цього захворювання.
Останні роки досліджень у сфері медицини показали, що фторхінолони першого покоління набагато краще справляються з пієлонефритом і є найбільш ефективними. Їх високі показники результативності пов’язані з тим, що вони можуть впливати практично на всі види мікроорганізмів, які є збудниками пієлонефриту. Крім того, вони також мають низькі показники токсичності для організму людини.
Препарати нового покоління – це ті лікарські засоби, які відносяться до фторхінолонів, вони були створені після 1990 року. Медпрепарати показують високу активність по відношенню до грампозитивних мікроорганізмів, а для грамнегативних їх дія схоже з дією препаратів першого покоління.
При середньому рівні тяжкості захворювання (при гострій або загостреною хронічній формі) пацієнт лікується поза стаціонару. У таких випадках лікарями призначаються такі медпрепарати, як ципрофлоксацин, левофлоксацин, пефлоксацин, офлоксацин, амоксицилін. Ці препарати можна іноді замінити цефуроксимом, цефиксимом, котримоксазолом або цефтибутеном.
Потрібно лягати на стаціонарне лікування в тому випадку, коли хвороба приймає важку форму. У процесі стаціонарного лікування можна використовувати такі лікарські препарати, як ципрофлоксацин, офлоксацин, пефлоксацин, левофлоксацин та деякі інші. Замінювати ці кошти можна на гентаміцин, цефотаксим, а також цефтазидимом, цефтріаксоном, имипенемом з циластином, тикарцилином з кислотою клавуланової і цефоперазоном.
Період напіввиведення метаболітів таких лікарських препаратів коливається від 3 до 18 годин. При цьому якщо робота нирок значно порушена, то довше будуть виводитися такі елементи, як ломефлоксацин і офлоксацин. Якщо пацієнт страждає від важкої форми ниркової недостатності, то всі дозування препаратів потрібно підлаштовувати індивідуально під параметри пацієнта. Якщо спостерігається гемодіаліз, то речовини будуть виводитися лише в малих дозах. Потрібно враховувати, що при вживанні деяких препаратів з цього списку разом з лікарськими засобами, які повинні ощелачивать сечу, може підвищитися рівень появи токсикації організму.
Повернутися до змісту
Поява можливих побічних дій препаратів
Дуже рідко, але може виникати побічна дія перерахованих препаратів на організм потерпілого. Серед несприятливих реакцій виділяють наступні:
Потрібно дуже акуратно займатися лікуванням людей похилого віку, які додатково використовують ще й гормональні препарати при ряді захворювань. Можуть виникнути несприятливі побічні дії у пацієнтів, які страждають на цукровий діабет. Забороняється використання препаратів для лікування пацієнтів до 18 років із-за того, що підвищується ризик отримання токсинів в організмі.
x
Дітям вкрай рідко дозволяється вживання цих препаратів, і тільки в разі високого рівня тяжкості інфекції, викликані зміненими видами бактерій.
Повернутися до змісту
Критерії ефективності антибіотиків при пієлонефриті
Всі ліки можна розділити на групи в залежності від проявів під час лікування. Ранніми, первинними проявами будуть вважатися ті, які почали проявлятися протягом двох-трьох діб. На цьому етапі завдяки тому, що використовується медикаментозне лікування, повинна зменшуватися лихоманка, підвищується стерильність сечі організму, стан і роботу нирок приходять в норму, знижується рівень інтоксикації організму, а також в цілому покращуються відчуття.
До пізніх критеріїв відносяться ті, які проявляються в проміжок часу між двома тижнями і місяцем. Правильне лікування пієлонефриту антибіотиками дає такі позитивні ознаки:
- повне усунення лихоманки без її повторень;
- негативний результат тестів з бактеріологічної дослідження, яке проводиться при вивченні сечі через тиждень після того, як антибіотики при пієлонефриті більше не вживаються.
x
Остаточними ознаками будуть ті, які проявляються вже через місяць або навіть три місяці після того, як антибіотики від пієлонефриту почали використовуватися. До такого ознакою відносять той факт, що через три місяці немає повторних інфекційних захворювань нирок та інших органів.
При появі підозри на пієлонефрит краще не тягнути з відвідуванням лікаря, оскільки таке захворювання може різко перейти з гострою в хронічну форму і мати тяжкі наслідки для всього організму.