Уколи від геморою є частиною комплексного лікування неприємного і делікатного недуги. Проте їх застосовують не завжди. Багато в чому це залежить від ступеня вираженості клінічних проявів, стадії захворювання та наявності ускладнень. При виникненні перших симптомів геморою може бути досить місцевого лікування у вигляді ректальних супозиторіїв або мазей, а також використання таблетованих препаратів. Прогресування захворювання призводить до значного погіршення стану хворого. У цьому випадку для того, щоб швидко полегшити самопочуття пацієнта, знадобиться внутрішньом’язове введення ліків.
Знеболюючі і протизапальні препарати
Основні медикаменти, які хворий отримує у формі уколів при геморої — неспецифічні протизапальні і знеболюючі засоби. Їх застосування виправдане при важких клінічних проявах хвороби, що супроводжуються сильним больовим синдромом. З допомогою уколу лікарська речовина потрапить прямо в кровоносне русло і надасть терапевтичну дію дуже швидко. З групи НПЗЗ найчастіше використовують препарати Диклофенак, Ібупрофен. А з знеболюючих — Кетанов, Кетонал та інші.
Його активно призначають в післяопераційний період після видалення вузлів та інших хірургічних втручань.Уколи при геморої можуть швидко блокувати біль. Для цього препарати слід вводити в область ануса. З цією метою доцільним є застосування Новокаїну. Однак проведення ін’єкцій в аноректальную область в домашніх умовах практично неможливо, оскільки для цього потрібні певні навички і вміння.
Повернутися до змісту
Гемостатичні засоби і антибіотики
Лікування геморою уколами проводиться при розвитку серйозних кровотеч із вузлів. Адже це стан може загрожувати не тільки здоров’ю, але і життю пацієнта. В першу чергу застосовують гемостатичні таблетки, мазі та ректальні супозиторії. Однак при відсутності позитивного ефекту від їх використання доцільним є призначення ін’єкційних препаратів. В якості екстреної допомоги застосовують Дицинон або Вікасол. Однак самостійний прийом цих засобів категорично заборонений. При виникненні сильної кровотечі слід негайно звернутися за медичною допомогою, щоб не допустити розвитку ускладнень.
В деяких випадках лікар може прийняти рішення про необхідність включення до складу комплексного лікування захворювання антибактеріальних препаратів. Особливо якщо геморой ускладнений появою тріщин слизової оболонки прямої кишки і кровотечі з гемороїдальних вузлів.
Їх призначають з метою профілактики приєднання бактеріальної інфекції, збудники якої можуть перебувати в товстому кишечнику. Крім того, вони припиняють процеси тромбування, що дуже важливо. З антибіотиків в основному призначають ін’єкції Гентаміцину. Тривалість курсу визначає лікар залежно від стану пацієнта. Як правило, вона становить 5-10 днів.
Повернутися до змісту
Що таке склеротерапія?
Склеротерапія — методика введення в гемороїдальний вузол спеціального речовини, що призводить до склерозу. Це лікування використовують на початкових стадіях захворювання, при підготовці до проведення оперативного втручання та виникненні кровотечі. Слід пам’ятати, що даний метод може прибрати видимі прояви захворювання, але не позбутися від нього. Таким чином, з часом можливий рецидив хвороби.
Уколи в гемороїдальний вузол проводяться за допомогою спеціального пристрою — аноскопу. Він оснащений освітлювальним приладом, завдяки якому лікар може контролювати всі дії і гарантувати їх точність. При проведенні процедури склерозування на першій або другій стадії захворювання терапевтичний ефект помітний дуже добре. У разі великих розмірів гемороїдальних вузлів результат від застосування склерозуючого препарату буде досить слабким. У деяких ситуаціях процедуру слід повторити кілька разів з інтервалом у 2-3 тижні.
Завдяки введенню спеціального препарату в просвіт розширених гемороїдальних вен відбувається їх склерозування і заростання. Поступово вони відмирають і відпадають. Численні відгуки пацієнтів, які пройшли дане лікування, свідчать про високу результативність цього методу, відсутність больових відчуттів і короткому терміні відновлення.
Склерозування розширених гемороїдальних вен і вузлів має масу переваг. З його допомогою можна легко усунути видимі прояви захворювання: розширені вени і вузли. Це дуже важливо, адже прогресування хвороби може ускладнитися тромбозом. Склеротерапію з успіхом проводять людям зі слабкими кровоносними стінками, це не є протипоказанням. За 1 раз можна прибрати всі розширені вузли. Однак якщо ці уколи будуть робитися хворим на 3-й або 4-й стадії захворювання, виражений позитивний результат від їх застосування може бути відсутнім.
Які є протипоказання до проведення процедури? Цей метод лікування категорично заборонений в наступних випадках:
- під час загострення геморою;
- при розвитку масивного кровотечі;
- у разі наявності ускладнень захворювання: анальних тріщин, прямокишечных свищів та ін
Повернутися до змісту
Особливості процедури
Склеротерапію здійснюють в амбулаторних умовах. Для введення цих уколів відсутня необхідність у госпіталізації пацієнта.
Перед процедурою хворий повинен зробити очисну клізму. Це потрібно для повного спорожнення кишечника, щоб калові маси не заважали огляду лікаря під час огляду прямої кишки і введення препарату в просвіт патологічно розширених кровоносних судин.
Маніпуляцію виконують у положенні пацієнта лежачи на спині із зігнутими в колінах та підтягнутими до живота ногами. Спеціаліст знезаражує область ануса і акуратно вводить аноскоп. Ретельно оглядає розширені вени і вузли. Введення склерозирущего препарату відбувається за допомогою спеціального шприца.
Після закінчення процедури хворий повинен залишатися під наглядом лікаря 1-1,5 години, після чого може піти додому. Протягом наступних кількох годин не виключена поява неприємних відчуттів в області прямої кишки, що обумовлено введенням та дією препарату. Вони можуть ставати і сильними. В даному випадку потрібно негайно звернутися до лікаря для огляду. Суворі обмеження для пацієнта після проведення склерозування відсутні. Однак хворому краще утриматися від підняття важких предметів (більше 3-5 кг) в найближчі кілька тижнів.
Повторний огляд пацієнта проводиться на 14-й день. Цього терміну достатньо, щоб стався блокуючий ефект і патологічні судини повністю склерозировались. При великому обсязі розширених гемороїдальних вузлів знадобиться продовження консервативного лікування.
Відгуки про проведення маніпуляції свідчать про надзвичайно низький відсоток виникнення ускладнень. У рідкісних випадках може з’явитися сильний біль, обумовлена «промахом» лікаря, якщо замість кровоносної судини укол прийшовся в м’яз. При комбінованих формах геморою не виключено виникнення тромбування. Потрапляння лікарського засобу у простату може спровокувати запалення залози. А проникнення препарату під слизову оболонку кишечника або шкіру здатне послужити поштовхом до розвитку парапроктита.
x
Лікування геморою повинне бути комплексним. Необхідну терапевтичну схему лікар повинен розробити індивідуально для кожного пацієнта, враховуючи ступінь вираженості клінічних проявів, стадію захворювання, наявності ускладнень і супутніх недуг. Займатися самолікуванням категорично заборонено. Невмілі дії і неправильно підібрані препарати можуть спровокувати значне погіршення стану хворого.