Як сходити в туалет при геморої? Це питання здається трохи дивним людям, які не стикалися з даною проблемою. “Не можу сходити в туалет по великому!” — це іноді звучить як крик страждаючої людини. Хвороблива дефекація з кров’ю часто супроводжує геморой, але з цим можна і потрібно ефективно боротися. Завдання загострюється після операції з видалення геморою, а також у жінок після пологів, але і воно вирішується при використанні сучасних підходів.
Сутність проблеми
По своїй суті, геморой — це захворювання прямої кишки запального типу, яке характеризується утворенням гемороїдальних вузлів (здуття венозних стінок) в області анального отвору. Хвороба має хронічний перебіг з періодами ремісії та загострення, причому гостра фаза обумовлена наповненням вузлів кров’яний масою, що викликає больовий синдром, кровотечі, перекриття каналу прямої кишки, а в запущених стадіях — випадання вузлів назовні через анальний отвір.
Дефекація при геморої стає проблемою, так як всі прояви геморою у цей час істотно посилюються, і цьому є цілком об’єктивні причини. Набряклі гемороїдальні вузли перекривають вихід з прямої кишки, що ускладнює процес.
В результаті виникає больовий синдром. Механічне пошкодження викликає кровотечу, часом досить інтенсивну. Нарешті, на пізніх стадіях патології відбувається випадання вузла назовні, що загрожує їх защемленням у сфінктера.
Таким чином, процес дефекації стає важливим чинником загострення прояви геморою. В таких умовах важливо максимально мінімізувати проблему і зробити похід в туалет прийнятною процедурою.
Причини появи аномалії
На питання, як сходити в туалет “по великому” при геморої та при цьому не страждати, можна відповісти, зрозумівши причини самої проблеми. Вони можуть бути наступними:
- Тривалість процесу дефекації. Через сидіння на унітазі більше 12-14 хвилин порушується венозний відтік крові, що може призвести до загострення хвороби.
- Надмірне навантаження при дефекації. Якщо людина починає надмірно тужитися при наявності кишкових проблем, то ці навантаження можуть відгукнутися випаданням гемороїдального вузла. На початковій стадії геморою такий пролапс легко вправляється, але в занедбаному стані може знадобитися медична допомога.
Тверда консистенція калової маси. Запор при геморої вважається найбільш поширеною причиною загострення хвороби. Надмірно тверда маса здатна механічно пошкодити гемороїдальний вузол, викликати анальні тріщини. Найбільш характерні прояви: больовий синдром і досить рясна кровотеча.- Порушення гігієнічних норм. Неправильний догляд за анальної зоною і використання неякісного туалетного паперу здатні викликати больові відчуття, печіння, свербіж через подразнення і запальну реакцію на ректальній ділянці. В принципі, рекомендується підмивати цю зону після кожної дефекації.
- Порушення режиму дефекації. Досить часто реальні обставини змушують штучно стримувати позиви до дефекації. Наслідок цього — поява застою калу в прямій кишці і провокування запору. Все разом призводить до зародження виражених симптомів загострення патології.
Докладний аналіз причин проведений для того, щоб шляхом їхнього усунення полегшити похід в туалет. Тому що в період ремісії хронічного перебігу хвороби досить не допускати впливу провокуючих факторів.
Вплив харчування
Якість харчування та можливість безболісно спорожнити кишечник при наявності геморою — це взаємопов’язані процеси. Оптимальне харчування забезпечує нормальну перистальтику прямої кишки і досить м’яку консистенцію калової маси, щоб не травмувати гемороїдальні вузли. Крім цих факторів слід враховувати агресивне, хімічний вплив деяких продуктів, здатне підвищити кислотність фекалій і викликати навіть хімічний опік в кишечнику. Результатом агресивного впливу стають кишкові спазми, що ведуть до застою калу і запору.
Для того щоб харчування при геморої не ускладнювало проблему дефекації, слід відмовитися від гострої, солоної і жирної їжі. Полегшити процес можна збільшенням споживання свіжих фруктів, овочів, зелені. Важливу роль грає правильний питний режим: протягом доби необхідно випивати не менше 2 л рідини, при цьому газовані напої слід повністю виключити.
Дотримання загальних правил
Для того щоб людина з гемороєм могла піти в туалет і завершити всі справи без болю та інших неприємних проявів, їй необхідно дотримуватися певних правила. Насамперед, очищення кишечника повинно проводитися регулярно, без затримок. Вважається нормою такий режим дефекації: у вегетаріанців — 1-2 рази на добу, у любителів м’ясних страв — 1 раз в 1-2 дні. Важливий показник — м’яка консистенція калової маси.
Якщо більшість відвідувань туалету супроводжується кровотечею і больовими відчуттями, то з’являється страх і нервове перенапруження. Все це призводить до психологічної і фізичної втоми людини. Це, в свою чергу, погіршує цукрове засвоєння і породжує дефіцит глюкози в крові. Для поліпшення загального стану слід поповнювати організм глюкозою.
Гігієна анальної зони — необхідна умова зниження ризику загострення хвороби. До вибору туалетного паперу слід підходити відповідально — вона повинна бути підвищеної м’якості і без будь-яких барвників. Після кожного акту дефекації рекомендується здійснити підмивання теплою водою.
Які заходи можна вжити
Коли в процесі дефекації постійно боляче, ходити в туалет найкраще після вживання препаратів, які полегшують цю процедуру. Що робити для того, щоб випорожнення шлунка не було кошмаром? Найбільш ефективним способом вважається вживання медикаментозних препаратів.
Найчастіше вибираються такі напрями впливу: підвищення перистальтики кишечнику (антрохінони), збільшення обсягу калової маси (лактулоза), розм’якшення калу (проносні засоби). Слід пам’ятати, що при використанні проносних препаратів надто часто, виникає ризик прояву синдрому “ледачого кишечника”, коли виробляється звикання організму та позиви до дефекації виникають тільки після вживання таких препаратів.
Популярністю користуються такі препарати:
- розм’якшення калу: Регулакс, Мукофальк, касторове і обліпихова олія, гліцеринові свічки;
- ліки з лактулозою: Дюфалак, сироп Нормазе;
- для посилення перистальтики: Гутталакс;
- препарати для полегшення дефекації, вводяться перед відвідуванням туалету: гель Норгалакс, Піколакс, Експортал, Лактувіт, Діофлан.
З давніх часів проблеми з випорожненням кишечника вирішувалися за допомогою клізми. У воду необхідно додати невелику кількість олії. Зазвичай використовується соняшникова, обліпихова, оливкова або вазелінова.Також зауважимо, що в аптеках реалізуються вже готові міні-клізми з готовим складом.
Реальним помічником, з яким набагато легше сходити в туалет, стають народні методи. Так, потрібний результат досягається при вживанні до 100 г суміші сухофруктів (чорнослив, курага, інжир) на добу. Вони приймаються в перемолотому виді по 1 ст. л. перед кожним вживанням їжі. Дуже корисний свіжовичавлений буряковий сік. Можна також вживати будь-яку рослинну олію (55-70 мл на добу).
Широкою популярністю користуються засоби на основі листя сени. Такі препарати можна використовувати в готовому аптечному вигляді у формі таблеток. Можна приготувати їх і в домашніх умовах. Для цього робиться відвар: 40 г подрібненої трави заливається водою (0,5 л) і кип’ятиться протягом 18-25 хвилин. Приймається такий препарат по 100 мл у міру необхідності. Відзначається також позитивний вплив настоїв крушини, алое, кропиви, брусниці і кореня солодки. Нормалізація роботи кишечнику досягається збільшенням споживання сливи, гарбуза, огірків, томатів, яблук.
Проблеми після оперативного лікування
Складності з дефекацією виникають після операції геморою, а також у жінок після пологів. При будь-якому хірургічному втручанні здійснюється висічення тканин, а рубці, які утворюються, створюють додаткові перешкоди. Для того, щоб пацієнт зміг повністю відновитися після видалення геморою або розривів при пологах, необхідний час. Процес реабілітації може зайняти 3-5 тижнів, і людина зазвичай не може нормально сходити в туалет після операції, особливо у перші 15-20 днів.
Чому виникають післяопераційні проблеми з дефекацією? Насамперед, це утворення рубців в просвіті прямої кишки в ректальній зоні, які дещо звужують канал, утруднюючи рух калової маси. Ці труднощі викликають необхідність тужитися для звільнення калу, що може викликати кровотечі і уповільнити процес загоєння пошкоджених тканин. Постільний режим і зміна харчування, як правило, викликають запор після операції, що є підсиленням ускладнюючого чинника.
Для того, щоб не викликати рецидив геморою після операційного видалення, слід виконувати такі рекомендації:
- Дотримуватися постільного режиму, оскільки будь-які переміщення можуть порушити шви.
- Раціон повинен повністю виключати ризик утворення запорів і агресивний вплив на ректальну зону.
- Необхідно вживати медикаментозні засоби (за призначенням лікаря-проктолога), які дозволяють нормально сходити в туалет після видалення геморою.
В якості медикаментозного впливу найчастіше рекомендується застосовувати зовнішні препарати у вигляді мазей, гелів і ректальних свічок. Розслабляючий ефект і зниження больової чутливості при дефекації забезпечує нітрогліцеринова мазь (0,2%). При значних болях призначаються анальгетики.
У післяопераційний період важливо проводити постійний огляд і контроль процесу загоєння. Одним з найнебезпечніших ускладнень може стати формування нориць у місці висічення гемороїдального вузла. Якщо його не виявити вчасно, то приєднується інфекція, розвивається запальна реакція і виникає нагноєння. При ранньому виявленні таке ускладнення лікується досить легко.
Для забезпечення нормальної дефекації в реабілітаційний період важливо дотримуватися гігієни анальної області та щадної дієти. Оптимальним вважається частий, але дробовий режим харчування: 5-6 разів на день невеликими порціями. Не можна вживати жирну, смажену, гостру їжу і важко перетравлювані продукти. Забезпечується посилений питний режим. У перші дні після операції перевага віддається бульйонів і протертим супів. Їжу слід готувати шляхом відварювання або на пару. Не слід вживати продукти, які сприяють газоутворенню (капуста, бобові, свіжий хліб, солодка випічка тощо).
Проблема відвідування туалету при геморої може стати дуже серйозною, якщо своєчасно не вживати необхідних заходів. Неправильний підхід до неї провокує загострення патології, болю і може викликати випадання гемороїдальних вузлів. Для того щоб дефекація не стала стресом, слід враховувати рекомендації фахівців.