У світі існує стереотип щодо популярних українських прізвищ. Чомусь заведено вважати, що вони мають закінчення виключно “-енко”. Однак це не так і формальних підтверджень цього стереотипу немає.
На порталі “Сурма” розповіли про те, які закінчення переважають в українських прізвищах та в яких регіонах найчастіше зустрічаються. Загалом у цьому списку чотири позиції.
У жодному з регіонів прізвища із закінченням на “-енко” не переважають. Серед корінних українців їхній показник коливається від 30% у Чернігівській області до 4% у Львівській області. Загалом в Україні таких прізвищ не більше 15%. Але якщо взяти всі українські прізвища, які тільки існують, то прізвища на “-енко” (Сидоренко, Костенко, Шевченко) справді мають найвищу питому вагу.
На другому місці прізвища із закінченням на “ук” (Дмитрук, Гончарук, Марчук). Близько 30% носіїв таких прізвищ живуть на Волині, а саме у Рівненській, Житомирській та Волинській областях. Але також часто зустрічаються і в інших регіонах.
Третє місце посідають прізвища із закінченнями “-ський”, “-цький”, “-зький”. Чомусь у суспільстві заведено вважати, що вони походять від польського впливу, але насправді багато слов’янських народів мають такі закінчення у прізвищах. Походять вони з місця проживання першого носія. Якщо ж населений пункт розташований на території Польщі, то таке прізвище дійсно має польське коріння, якщо на території Македонії — то воно македонського походження, а якщо Чехії — то звідти.
Крім того, багато прізвищ українців походять від назви українських міст: Хорольський (Полтавська область), Уманський (Черкаська область), Шпольський (Черкаська область), Миргородський (Полтавська область), Ніжинський (Чернігівська область).
На четвертому місці українські прізвища, що походять від слів-іменників. Наприклад, Дуб, Куниця, Стріха, Колода тощо. Вони поширені по всій Україні, але переважають на Закарпатті та на Полтавщині. А все через те, що до Полтавської області у середньовіччя переселилося багато людей із сучасного Закарпаття.