Дисметаболічна нефропатія (більш поширена назва – обмінна нефропатія) передбачає кілька видів захворювань нирок, утворюються і розвиваються внаслідок зниження інтенсивності обмінних процесів організму. Розвиток нефропатій супроводжується ураженням ниркових тканин – відкладенням солей у нирках-кристалів щавлевої кислоти (одна з головних ознак сечокам’яної хвороби) і солей-кристалів сечової кислоти (уратних солей). В залежності від того, відкладення яких видів солей є переважаючим, дисметаболічна нефропатія поділяється на два види: оксалатная і уратная.
Виходячи з причини, яка спровокувала появу і розвиток дисметаболічної нефропатії, цю групу захворювань поділяють на дві частини: первинну дисметаболічних нефропатию і її вторинну форму.
Виникнення первинної нефропатії обумовлено, головним чином, порушенням обміну речовин організму, що передається спадковим шляхом. Ця група володіє швидкою динамікою розвитку недуги, прогресуючим його плином, виникненням ниркових каменів і, як наслідок, виникненням ниркової недостатності.
Вторинна форма дисметаболічної нефропатії, в переважній більшості випадків, провокується зайвим надходженням в людський організм певних груп речовин (або деструкцією процесу їх виведення з організму).
Першопричини дисметаболічної нефропатії
Причинами нефропатій є:
- зниження інтенсивності обмінних процесів (першопричина);
- запальне захворювання сечовивідної системи організму;
- можливі ендокринні патології (дисфункція, гіперфункція або гіпофункція залоз внутрішньої секреції організму) – наприклад, запалення щитовидної залози, збій в роботі підшлункової залози;
- захворювання і патології травного (шлунково-кишкового) тракту – панкреатит, лямбліоз, гельмінтоз;
- онкологічні захворювання, зокрема, пов’язане з їх лікуванням вплив променевої терапії;
- надлишкове надходження в організм шляхом неправильного харчування оксалатів і уратів.
Повернутися до змісту
Симптоми дисметаболічної нефропатії
Оскільки в початкових стадіях ураження нирок себе ніяк не проявляє, на ранніх етапах розвитку хвороби її діагностика вкрай утруднена. В першу чергу необхідно звертати увагу на фізичний стан сечі. Солі щавлевої та сечової кислоти характеризуються високим ступенем склеиваемость, тому вони досить легко утворюють «склеєні» групи кристалів. При зборі аналізу сечі їх підвищений осад можна помітити неозброєним оком.
Наступний фактор – артеріальний тиск. У пацієнтів з підозрою на нефропатию спостерігається переходить у систематичне підвищення артеріального тиску (набагато рідше – його зниження з виникаючими періодичними болями в черевній області). Артеріальний тиск здатне закріпитися на самих високих відмітках, причому його медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування практично не приносить ніяких результатів. На це також необхідно звернути увагу.
Третя, найбільш помітна характерна симптоматика для діагностування дисметаболічної нефропатії – це виникнення набряклості. Оскільки причини виникнення дисметаболічної нефропатії впритул пов’язані з порушенням ниркової діяльності, саме набряклість є прямою ознакою розвитку хвороби. Звичайно ж, набряклість можлива і при порушеннях в роботі серцево-судинної системи, однак при серцевих і судинних патологіях набряклість проявляється, як правило, в ногах, з подальшим поширенням її «догори». При цьому недугу набряклість виникає спочатку під очима, поступово поширюючись вниз: до пальців рук, потім – до ніг. Набряк виникає одразу після пробудження.
У дітей симптоми дисметаболічної нефропатії можуть проявлятися в підвищеній пітливості організму, тривалих болях в області живота, порушення функції сечовидільної системи, непереборну жагу і повну відсутність апетиту. Для дитини з підозрою на нефропатию також характерні ознаки: головний біль, ранкова набряклість повік, запори, болі в області серця, підвищена сухість шкірного покриву.
Повернутися до змісту
Діагностика дисметаболічної нефропатії
При появі симптомів, характерних для дисметаболічної нефропатії, слід невідкладно провести лабораторно-інструментальну діагностику організму. Для встановлення і визначення цієї хвороби, а також для виявлення причин її появи та розвитку, цілком достатньо буде вдатися до проведення біохімічного аналізу сечі і проведення ультразвукового дослідження нирок (УЗД).
Важливо знати, що проведення лише біохімічного аналізу сечі не здатне зі стовідсотковою впевненістю підтвердити присутність саме цієї хвороби. Лікарі-біохіміки у багатьох випадках зможуть виявити у хворого підвищену концентрацію певних груп солей в сечі і встановити рівень антикристаллообразующей здібності сечі. Однак тільки ці симптоми аж ніяк не є показником наявності у пацієнта нефропатії. Виявлення підвищеної кристалізації солей у сечі найчастіше жодним чином не пов’язано з порушенням обмінних процесів в організмі. Воно може бути ознакою наявності зовсім інших форм патологій.
Тому біохімічний аналіз сечі пацієнта слід проводити в комплексі з ультразвуковим дослідженням нирок. Саме УЗД здатне повною мірою відповісти на питання лікарів щодо визначення нефропатії. Воно здатне виявити всілякі ущільнення ниркових тканин, вогнища запалення, пісок, микрокаменные включення, інші тверді утворення і детально визначити найменші зміни та відхилення у структурі нирок.
Повернутися до змісту
Лікування дисметаболічної нефропатії
Дисметаболічна нефропатія не входить в категорію вкрай небезпечних хвороб. При лікуванні і подальшої профілактики виникнення дисметаболічної нефропатії засоби і методи досить прості і доступні всім. У плані медикаментозного лікування фахівцями прописується прийняття наступних груп вітамінів і медичних препаратів:
- вітамін В6 – «працює» антиоксидантом в обміні кислот і жирів, справляючи мембраностабілізуючу дію;
- вітамін А – нормалізує загальний взаємодія білкових і ліпідних матерій всередині мембрани клітини;
- вітамін Е – надійно зміцнює липидно-білкову мембранну зв’язку;
- бета-каротин – найпотужніший і найактивніший імуномодулятор і антиоксидант;
- палена магнезія, «Аспаркам», «Панангін», «Магне В6».
Повернутися до змісту
Без дієти нікуди
Крім медикаментозного лікування, найвірнішим засобом у подоланні цієї хвороби є сувора дієта. Насамперед, щоб уникнути високої концентрації солей та їх подальшої кристалізації необхідно рясне пиття. Для дорослих прописано вживання не менше 2,5-3 л рідини на добу. Для дітей – не менше 1,5 л добового вживання рідини.
У раціоні категорично забороняється прийняття груп продуктів, що містять у собі вітамін С і компоненти щавлевої кислоти. До цих продуктів відносять:
- горохову крупу;
- бобові;
- щавель, салат, петрушку;
- всі види цитрусових;
- червону і чорну смородину;
- всілякі сири і сир;
- копчене і смажене м’ясо;
- консервовані вироби;
- рибу (особливо солону і в’ялену);
- всі види кондитерської продукції;
- чорний шоколад;
- міцну каву;
- напої з какао-бобів.
Частково обмежується вживання макаронних виробів, вершкового масла, молочних виробів, будь-яких борошняних виробів, яєць курячих. Серед овочів слід обмежити вживання моркви, цибулі, помідорів.
Повністю вітаються такі види продуктів, як яблука, груші, сливи, персики, абрикоси, кавуни, дині, різноманітні компоти, узвари, киселі, легкі овочеві супи, варені і тушковані страви з картоплі, капусти, свіжі огірки, кабачкова і баклажанна ікра. Як окремий засіб у лікуванні дисметаболічної нефропатії лікарями прописується сувора картопляно-капустяна дієта.
В процесі проведення лікування обов’язково повинні бути присутнім і розвантажувальні дні (з максимально простим і легким меню, з прийняттям малої кількості їжі), при відсутності протипоказань лікарі-фахівці нетрадиційних видів лікування настійно можуть порекомендувати проведення одно – дво – триденного класичного голодування (на воді). До речі, саме класичне голодування зарекомендувало себе як козирний туз народної нетрадиційної медицини, лікування яких досить ефективно в боротьбі з багатьма формами самих різних захворювань.
x
https://www.youtube.com/watch?v=Sh5NubtNL_Y
Для дітей, щоб уникнути відкладення солей у нирках, питний режим обов’язково слід ввести розбавлені морси, свіжовичавлений яблучний і гарбузовий сік (розведений), підійдуть різні види трав’яних чаїв і настоїв.
Для приготування настоїв медиками особливо рекомендується використання вівса (1 склянка сухого вівса, неодмінно з лушпинням, на 2 літра окропу, настояти, процідити, приймати по півсклянки один раз в день).
При лікуванні і профілактики нефропатій бажано тривале дотримання дієти. Ще краще, якщо у пацієнта цей здоровий і корисний спосіб харчування увійде в звичку і стане основним способом харчування на все життя. У цьому випадку дисметаболічна нефропатія відступить назавжди.
x
Успіхів вам у подоланні цього неприємного недуги!