Вермокс: інструкція із застосування, відгуки паразитологів

Вермокс: інструкція по застосуванню вказує, що він відноситься до ефективних противогельминтным препаратів широкого спектру дії. Часто його призначають в профілактичних цілях. Засіб відрізняється хорошою переносимістю і відносно невеликою кількістю протипоказань, тому його дозволяється давати дітям від 2 років.

Що являє собою Вермокс?

Препарат Вермокс відноситься до антигельмінтною засобів. Виробником є фармацевтична компанія Угорщини. Ліки продаються у формі довгастих невеликих (до 10 мм) таблеток бежевого кольору. Засіб має ледь відчутний приємний запах і смак. Головне діюча речовина — мебендазол. Крім нього до складу засобу входять допоміжні речовини:

• магнію стеарат;
• тальк;
• крохмаль;
• натрію сахаранат;
• натрію лаурилсульфат;
• лактози моногідрат.

Пацієнтів цікавить, як діє Вермокс, як виходять глисти? Мебендазол унеможливлює вироблення клітинного тубуліну у паразитів. Тому виключається нормальне травлення у них. Глисти починають вмирати і виводяться кишечником.

Потрапивши в шлунок, таблетки Вермокс починають там розчинятися, а 20% діючої речовини потрапляє в системний кровотік. Максимальна концентрація досягається лише за 2-4 години з моменту прийому. Якщо ці таблетки від глистів приймати одночасно з калорійною їжею, підвищується біодоступність засобу. Клінічно доведено, що більше 90-95% дози засобу зв’язується з кров’яними білками.

Ліки у більшості пацієнтів виводиться протягом 3-6 годин. Більшість метаболітів препарату виводиться з сечею та жовчю. Метаболізм мебендазола відбувається через печінку. У разі якщо функції печінки порушуються або у людини поганий відтік жовчі, є велика ймовірність збільшення плазмового рівня діючої речовини.

Застосування препарату дорослими не залежить від дієт або використання яких-небудь додаткових засобів (зокрема, проносних). Таблетку можна проковтнути і запити невеликою кількістю води або ж прожувати. Для дітей молодшого віку і літніх людей таблетку можна подрібнити перед використанням. Препарат відноситься до відносно безпечним засобам, а тому може використовуватися навіть дітьми від 2 років.

Як приймати Вермокс дорослим і малюкам, має вирішувати тільки лікар. При цьому враховуються вік пацієнта, конкретний вид паразитів, наявність супутніх захворювань та застосування інших засобів боротьби з гельмінтозами.

Показання та протипоказання

Порівняно з іншими протиглистовими препаратами Вермокс відрізняється широким спектром дії. Його рекомендують для лікування таких паразитарних інвазій:

• аскаридоз;
• ентеробіоз;
• трихоцефальоз;
• анкілостомоз;
• теніоз;
• змішані гельмінтози.

Вермокс для профілактики гельмінтозу підходить як не можна краще. Досить періодично приймати таблетки, щоб знищити рідкісних паразитів, які заселяють кишечник. Відносно швидко, як показує практика, здатний вбити Вермокс гострики. Мебендазол володіє токсичністю. Враховуючи це, виробники вказують на цілий список протипоказань. Забороняється використовувати цей засіб і його аналоги в таких випадках:

• печінкова недостатність;
• ерозивні захворювання шлунково-кишкового тракту;
• хвороба Крона;
• коліти;
• ниркова недостатність;
• чутливість до будь-якого з компонентів препарату;
• серйозні порушення в роботі серцево-судинної системи;
• гострі інфекційні захворювання;
• лихоманка;
• серйозні захворювання нервової системи;
• хронічні захворювання в період загострення (наприклад, астма, хронічний гастрит, хронічний холецистит);
• вік до 2 років.

Оскільки мебендазол здатний подолати плацентарний бар’єр і негативно відбиватися на здоров’я плоду, використовувати його вагітним категорично забороняється.

Не варто проводити лікування глистових інвазій та під час вигодовування малюка грудним молоком. Забороняється приймати препарат частіше ніж 2 рази в рік. Цього, на думку інфекціоністів, цілком достатньо, для того щоб знищити паразитів.

Можливі побічні ефекти

У більшості випадків Вермокс від глистів сприймається організмом добре і переноситься легко, проте іноді виникають побічні реакції:

Травлення. Виникає неприємний присмак у роті, при масивної загибелі паразитів з’являються діарея, нудота, блювання. В окремих випадках (коли паразити особливо активно заселяли кишечник) може проявитися кишкова непрохідність.

Печінка. При тривалому використанні і у випадку збільшеної дози порушується активність печінкової трансамінази. В окремих випадках може розвинутися гепатит.

Нервова система. Препарат та його аналоги можуть викликати незначну головний біль, сонливість, підвищену втомлюваність, дуже рідко-судоми, запаморочення.

Кровотворення. Якщо протягом тривалого часу використовувати проти глистів Вермокс, можна тим самим істотно вплинути на кількість лейкоцитів. Особливо швидко збільшується кількість еозинофілів (ці частинки вказують на алергічну реакцію). Кількість нейтрофілів ж, навпаки, зменшується. В окремих випадках препарат може дати такий негативний наслідок, як анемія.

Сечовидільна система. При збільшеній дозі може відзначатися збільшення креатину в сечі або потрапляння в сечу крові (гломерулонефрит).

Алергічна реакція. Препарат, що застосовується в лікуванні паразитів, здатний викликати найрізноманітніші алергічні прояви. Найчастіше спостерігаються висипання на шкірі та свербіж. У більш рідкісних випадках проявляються кропив’янка, синдром Стівенса-Джобса, епідермальний некроліз, ангіоневротичний набряк, алопеція, висип.

Імунна система. Нечасто спостерігається підвищена чутливість до пігулок, в окремих випадках може статися анафілактичний шок.

Може викликати Вермокс побічні ефекти й іншого типу. Так, після прийому великих доз може спостерігатися випадання волосся. Помітивши будь-яку з названих реакцій після прийому препарату, потрібно звернутися до лікаря. В домашніх умовах можна очистити шлунок від залишків препарату (якщо ще не пройшло 20-30 хвилин), використовувати сорбенти, антигістамінні препарати. Дозволяється здійснювати симптоматичне лікування, наприклад використовувати анальгетики, спазмолітики, жовчогінні препарати.

Взаємодія з іншими препаратами

Перед тим як прийняти таблетку, потрібно почекати хоча б 2-3 години після ухвалення будь-яких інших медикаментів. Не рекомендується лікарями одночасно приймати Вермокс і Циметидин. В такому випадку концентрація діючої речовини протиглистовою препарату збільшується, що може призвести до появи побічних реакцій.

У поєднанні з Метронідазолом препарат здатний викликати сильні алергічні реакції, зокрема, епідермальний некроз, синдром Стівенса-Джобса. Скорегувати потрібно дози при одночасному використанні Вермокса і Карбамазепіну. Останній знижує концентрацію мебендазола, тому зменшується ефективність засобу.

Варто відзначити, що Вермокс зменшує необхідність у використанні інсуліну при цукровому діабеті. Саме тому діабетикам протягом всього курсу лікування цим засобом треба особливо уважно стежити за рівнем глюкози. Збільшується токсичність препарату, якщо його приймати разом з Левамізолом або ліпофільними препаратами.

Вермокс і алкоголь — взаємовиключні кошти. Обидва наносять сильний удар печінки, а при поєднанні можуть викликати серйозні порушення в роботі цього органу. Якщо немає можливості придбати або використовувати Вермокс, можна купити його аналоги. До таких відносяться:

• Пірантел — ефективний у боротьбі з аскаридами, трихинеллами та гостриками, однак не може використовуватися в якості профілактичного засобу;
• Ворміл — вдало бореться з паразитами, які заселяють кишечник і м’язові тканини організму;
• Немозол — може використовуватися при різних видах глистової інвазії, у тому числі при лямбліозі;
• Декарис — доречний при лікуванні аскаридозу, проте в боротьбі з іншими глистами не завжди ефективний, при комбінованій інвазії може доповнювати лікування іншими препаратами.

Особливості використання

Перед використанням Вермокса особливої підготовки не потрібно. Головне — не використовувати препарат з несумісними з ним засобами, не вживати спиртний напій хоча б за добу до початку лікування. Особи, у яких виявлено незначні порушення в роботі печінки, нирок або жовчного міхура, протягом всього курсу повинні утримуватися від смаженої і жирної їжі.

Для дітей лікарі пропонують доповнювати лікування энтеросорбентами. Це можуть бути: Смекта, Активоване вугілля, Энтерос-гель. При найменших підозрах на алергію відразу потрібно використовувати Едем, Супрастин, Лоратадин тощо. Оскільки препарат здатний викликати запаморочення і сонливість, треба бути обережним при управлінні будь-яким транспортним засобом.

Засіб містить лактозу, тому люди з генетичною непереносимістю повинні категорично відмовитися від використання Вермокса і вибрати для боротьби з гельмінтозами його аналоги. Інакше є великий ризик серйозних побічних реакцій, у тому числі анафілактичного шоку.

Оскільки засіб здатне вбивати тільки дорослих паразитів і не впливає на яйця глистів, проходять ембріональний розвиток і мігрують по всьому організму, для повного знешкодження паразитів перший курс лікування потрібно закріпити повторним приблизно через 2 тижні. При неправильному прийомі виникає передозування. Характерними симптомами в такому випадку є:

• діарея;
• блювання;
• підвищена температура;
• погане самопочуття.

Наскільки ефективним було лікування, по аналізах крові оцінити важко, адже антитіла до паразитів мають тенденцію зберігатися ще протягом 6-7 місяців. Саме тому паразитологи пропонують протягом наступних 2 тижнів з моменту повного завершення лікування здійснювати зішкріб на яйця глистів.

Лікарі відгукуються про препарат позитивно:

Л. М.: Вважаю цей препарат одним з найбільш ефективних і призначаю його в першу чергу. Показує хороші результати.

В. К.: Давно працюю у цій сфері медицини багато препаратів від глистів, але Вермокс на даний момент найбільш ефективний.

С. А.: Є лікарем-паразитологом більше 30 років, лікую людей різними методами і засобами. На сьогодні Вермокс — один з кращих.

x

https://www.youtube.com/watch?v=7Rj26Rqw6Ps

Вермокс, відгуки паразитологів це підтверджують, на сьогодні є одним з кращих противогельминтных коштів. Порівняно невисока ціна, нетривалий курс лікування і висока ефективність роблять його популярним серед населення.