Людина природою наділений п’ятьма почуттями, які дозволяють їй пізнавати навколишній світ. Порушення зору частково позбавляє його такої можливості. Залежно від його характеру може бути втрата чіткості сприйняття, кольоровості зображення, в яких випадках людина не бачить нічого. Слабозорі люди в наш час – це не рідкість, і з цим потрібно щось робити.
Проблеми із зором у багатьох починаються вже з дитинства, у зв’язку з чим виникає потреба у проведенні профілактичних заходів і своєчасному прийнятті заходів, щоб не допустити небажаних наслідків. Діти з порушенням зору часто затиснуті, нерішучі, їх успішність у школі помітно знижується.
Основні види порушень
Найбільш поширені наступні види порушення зору:
Ця класифікація порушень неповна, в ній перераховані дефекти, які зустріти в житті можна з досить великою ймовірністю. Очі також можуть бути травмовані при заняттях активними видами спорту та в різних побутових ситуаціях.
Повернутися до змісту
Симптоми порушень зору
Діти про своїх відчуттях розповісти не можуть, в маленькому віці вони не знають, яким зір повинно бути в нормальному стані. Деякі непрямі ознаки повинні дати батькам привід для занепокоєння і звернення до лікаря-офтальмолога:
Якщо хоча б один із симптомів виявляється, треба в короткі терміни проконсультуватися з лікарем, показавши йому малюка.
Повернутися до змісту
Спостереження у лікаря-офтальмолога
Лікар повинен провести обстеження, засноване на різних тестах, ступеня гостроти зору, правильності реакції ока на подразники, здатності до фокусуванні, координованого зору. Спеціалізоване обладнання дозволяє виявити косоокість, наявність затуманеного зору, астигматизму. Після проведеного обстеження лікарем призначаються лікування, корекція зору за допомогою правильно підібраних окулярів або контактних лінз.
Надалі необхідно періодично відвідувати лікаря-офтальмолога для контролю розвитку захворювання. У разі неефективності терапевтичного лікування або коригування зору стратегія повинна бути змінена.
Особливості дітей полягають у тому, що їх організм продовжує формуватися. Асинхронність у розвитку окремих процесів в будь-який момент може призвести до появи нових порушень, тому стежити за правильними проявами реакцій дитини потрібно постійно і з великою уважністю, щоб не втратити час.
Саме в дитинстві в силу рухливості змін досить висока ймовірність того, що наявні порушення не можуть бути усунуті.
x
http://www.youtube.com/watch?v=h2qvG6P8aVE
З роками така можливість проходить, підвищується ризик того, що порушення зору у дітей закріпиться на все життя. Тому затягувати зі зверненням до фахівця не варто, а займатися самолікуванням не завжди доцільно.
При порушенні полів зору лікування може бути досить ефективним залежно від причини його виникнення, кваліфікації лікаря і стадії, на якій воно було виявлено.
Повернутися до змісту
Порушення зір: які заходи профілактики?
Для своєчасного виявлення можливих проблем слід проходити огляд у лікаря на регулярній основі з перших місяців життя дитини.
Відвідування лікаря рекомендовано щонайменше раз у рік.
Необхідно дотримувати відстань предметів від очей дитини під час ігор, при підвішуванні іграшок над ліжечком. Воно має становити мінімум 30 см, щоб не спровокувати розвиток короткозорості і косоокості.
Ліки, хімічні речовини, гострі травмонебезпечні предмети слід зберігати в місці, недоступному для дітей. В іншому разі їх потрапляння в очі може призвести до виникнення травм.
Травми можуть бути отримані від занадто довгих нігтів, їх слід стригти досить коротко. Якщо це робити поки рано, рекомендується надягати спеціальні рукавиці, у яких пальчики будуть закриті.
По можливості краще уникати попадання прямих сліпучих променів в око. Це відноситься до місця розташування ліжечка щодо вікна, вибору коляски, на якій повинна бути можливість сховатися спеціальним тентом. Під час прогулянки можна надіти на дитину кепку або будь-головний убір з козирком.
При виникненні зайвої напруги на очі важливо стежити за тим, щоб дитина відпочивав.
x
Діти з порушенням зору – це не так страшно, якщо вчасно звернути на це увагу і виконувати профілактичні заходи, щоб не дати дефекту прогресувати.