Аналіз на опісторхоз: як складати, розшифровка, діагностика

Лабораторні дослідження відіграють величезну роль при постановці остаточного діагнозу. Нерідко в медичній практиці проводиться аналіз на опісторхоз. Дане захворювання відноситься до паразитарних інфекцій і викликається гельмінтами. Поширеність опісторхозу досить велика. Хворіти можуть як дорослі особини, так і діти. Що являє собою дана патологія і які аналізи проводяться?

Лабораторные исследования

Особливості опісторхозу

Збудником цієї хвороби є котяча двуустка. Вона відноситься до сімейства трематод (плоских хробаків). Двуустка є сисун і часто виявляється в печінкових жовчних протоках людини. Паразит має видовжене тіло (1-2 см). Двуустка відноситься до биогельминтам. Це означає, що для життєдіяльності цього організму потрібен господар, він не може жити і розмножуватися в навколишньому зовнішньому середовищі. Найбільш високий показник захворюваності у нашій країні спостерігається на територіях, прилеглих до великих річках (Обі, Іртишу, Волзі, Камі, Уралу). Територією ризику є Алтай, Пермський край, Ханти-Мансійський округ.

Заражение описторхозом от карповых рыбЛюдина є остаточним господарем паразита. Господарями також можуть бути кішки, лисиці, собаки. Що ж стосується проміжних господарів, то їх 2: прісноводні молюски і коропові риби. Захворювання розвивається після проникнення паразита при вживанні в їжу риби. Це може бути короп, язь, плотва, деякі інші. Фактором ризику є погана термічна обробка риби. Хвора людина здатний виділяти в навколишнє середовище яйця двуустки у великій кількості. Вони потрапляють у воду, потім заковтуються молюсками. Розвинулися личинки надходять у воду і проникають в шкірні покриви риби, потрапляючи потім з їжею вже до іншого господаря. Так повторюється цикл розвитку паразита.

Клінічні симптоми з’являються через 2-4 тижні з моменту зараження. У гострий період хвороби хворі можуть пред’являти скарги на:

  • біль у правому підребер’ї;
  • слабкість;
  • біль у м’язах;
  • висип;
  • порушення стільця;
  • підвищення температури;
  • диспепсичні розлади;
  • зміна кольору шкіри.

При хронічному перебігу ознаки виражені слабше. У цей період можуть загострюватися різні хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту. У ряді випадків будь-які ознаки інфекції відсутні.

Лабораторна діагностика опісторхозу

Общий анализ кровиАналіз на опісторхоз — найбільш цінний метод діагностики. Лікуючий лікар може призначити хворому наступні аналізи: дослідження калових мас на наявність яєць гельмінтів, загальний і біохімічний аналіз крові, ПЛР-діагностику, дослідження антитіл до збудника інфекції, аналіз сечі. Здати аналізи на дослідження калу хвора людина повинен кілька разів. Це потрібно для того, щоб отримати точний результат. Вся справа в тому, що виділення яєць може бути нерегулярним. Крім того, безпосередньо після лікування проводиться контрольне дослідження.

Останнім часом для виявлення збудника інфекції стала широко застосовуватися полімеразна ланцюгова реакція. З її допомогою вдається виявити генетичний апарат паразита. Це прямий метод виявлення збудника. Існують і непрямі. Вони припускають оцінку рівня специфічних антитіл, які виробляються в організмі людини у відповідь на впровадження паразита. З цією метою проводиться РІФ та ІФА.

Дослідження калу

Взяття калу на опісторхоз є обов’язковим етапом діагностики. Альтернативний метод — дослідження соку дванадцятипалої кишки. В ньому також можна знайти яйця котячої двуустки. Лікар повинен врахувати той факт, що проводити цей аналіз недоцільно в перші дні захворювання. Яйця виділяються тільки через 4-6 тижнів. Їх відсутність в біоматериалі може пояснюватися кількома причинами. По-перше, за цей період потрапили в організм личинки перетворюються на статевозрілих черв’яків. По-друге, кладка яєць здійснюється періодично. По-третє, яєць може бути занадто мало і вони розподілені нерівномірно в кале. По-четверте, кількість яєць в чому залежить від тяжкості інвазії. Чим більше в організмі зрілих гельмінтів, тим вище ймовірність виділення яєць.

Поражение гельминтами

Технологія проведення аналізу проста. Лікар забирає дуоденальне вміст, або пацієнт здає кал. Дуоденальний сік потім центрифугують, в результаті чого випадає осад. Останній разом з плаваючими в ємності пластівцями досліджують під мікроскопом. Якщо для аналізу береться кал, то робиться нативний мазок. Для цього використовується невелика кількість калу, який змішують з гліцерином. На наступному етапі матеріал накривають склом. Краще робити відразу 2 мазка. Попередньо обов’язково проводиться флотація. Розшифровка така: якщо в 1 г калу визначається понад 100 яєць, то це свідчить про легкий ступінь захворювання. Важка ступінь інвазії спостерігається при наявності більше 30000 яєць.

Для оцінки кількості яєць застосовується спосіб Горячева. Він заснований на змішуванні розведеного в дистильованій воді калу з розчином нітрату калію. При цьому дослідженню підлягає осад. Існують і інші способи дослідження калових мас. Може застосовуватися методика Фюллеборна. При цьому кал перемішується з сольовим розчином. Спливаючі частинки прибирають. В такому стані кал в ємкості залишають на 1-1,5 години. Для подальшої мікроскопії беруть плівку, роблячи одразу декілька препаратів.

Імуноферментний аналіз

На сьогоднішній день імунодіагностика дуже часто використовується при підозрі на опісторхоз. В більшості випадків проводиться імуноферментний аналіз. З його допомогою можна виявити підвищення концентрації імуноглобулінів класу G і M.

IgM з’являються безпосередньо після першого контакту організму людини з паразитом.

Рекомендується проводити ІФА через 1-2 тижні з моменту можливого зараження, так як саме в цей час концентрація антитіл максимальна. IgG з’являються дещо пізніше: на 3-4 тижні хвороби.

x

У здорової людини, ніколи не болевшего опісторхозу, антитіла відсутні. Чутливість цього аналізу визначається перебігом захворювання. Якщо має місце гострий період, то чутливість дорівнює 100%. Якщо ж хвороба протікає в хронічній формі, то даний показник становить близько 70%. По мірі розвитку захворювання титр антитіл знижується. Це спостерігається з причини утворення циркулюючих імунних комплексів. Іноді при проведенні ІФА спостерігаються хибнопозитивні результати. Сприяти цьому може наявність у людини захворювань печінки, алергічних хвороб. Цікавий той факт, що у жителів неблагополучних по описторхозу територій є вроджений імунітет. Чутливість до збудника інфекції при цьому знижується.

Інші лабораторні аналізи

Додатковим методом діагностики є проведення загального і біохімічного аналізу крові. Загальний аналіз може виявити еозинофілію, анемію, лейкоцитоз. Нерідко організовується біохімічне дослідження. При цьому оцінюється рівень печінкових ферментів (АЛТ і АСТ, лужної фосфатази). У багатьох хворих на опісторхоз підвищується рівень білірубіну в крові. Це спостерігається в результаті застою жовчі в протоках. Додатково визначається вміст загального білка й окремих його фракцій (альбумінів і глобулінів). Крім того, визначається рівень амілази і холестерину.

x

Всі вищезазначені аналізи займають багато часу, тоді як лікування повинно бути своєчасним. Воно включає в себе використання противогельминтных засобів («Празиквантелу», «Альбендазолу»). Після лікування проводиться диспансерне спостереження за перехворіли. Таким чином, аналізи при опісторхозу відіграють вирішальну роль в процесі постановки діагнозу. Не потрібно забувати і про інструментальні методи. До них відноситься УЗД, панкреатохолангіографія, КТ, МРТ. Заходи профілактики опісторхозу передбачають достатню термічну обробку риби, кип’ятіння води, охорону джерел від фекального забруднення.

Sharing is caring!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *